Костянтин Трутовський

9 лютого 1826 р. у найдавнішому східно-слобідському м. Курську, яке за часів Київської Русі було центром удільного князівства племені сіверян, а у 19-му столітті зросійщеним провінційним містом Російської імперії народився Костянтин Трутовський, син поміщика, майбутній художник, який свідомо присвятив себе служінню українському народові…
  Його дитинство промайнуло у маєтках батька, харківського поміщика, який на дозвіллі любив малювати й прищепив це захоплення синові. На жаль, одинадцятилітнім Костянтин провів татка в останній шлях.

Талановитий хлопчина здобував освіту у приватному пансіоні Харкова, після чого Костянтин Трутовський вступив до Миколаївського військово-інженерного училища в Петербурзі (1839-1845), де його другом і однокашником був Федір Достоєвський. Після закінчення закладу Костянтин Олександрович лишився в ньому репетитором і одночасно був вільним відвідувачем у Петербурзькій Академії Мистецтв, учився там в класі професора історичного живопису Ф.Бруні.

Саме в Петербурзі Трутовський відчув себе українцем: познайомився особисто з Тарасом Шевченком, почав ілюструвати твори Миколи Гоголя, Марка Вовчка.



Важка атмосфера Петербурга часів Миколи І заважала йому спокійно творити в столиці імперії, тому після смерті матері Костянтин Трутовський повернувся в Україну: жив то в Харківській, то у Курській губерніях.
В одній із поїздок познайомився з небогою дружини письменника Сергія Аксакова Софією Олексіївною Самбурською. Одруження Костянтина з Софією відкрило йому високоінтелектуальний світ, де інтереси усіх оберталися навколо науки, мистецтва, літератури й усі розмови ткалися у цих сферах. Сам Аксаков брав участь у долі художника, влаштував його на роботу в Москву. Але жити на заробіток в училищі одруженій людині було неможливо, тому родина К. Трутовського в основному перебувала в селі.

Костянти́н Трутовський брав участь у виданні нащадка гетьмана К. Розумовського Олексія Жемчужникова "Живописної України" (1861-1862). У 1857 р. художника обрали членом Королівського товариства акварелістів Бельгії. У 1861 р. К. Трутовський обраний академіком Імператорської АМ.
Він присвятив себе висвітленню життя, яке неминуче зникає під впливом русифікаторської політики російського царату, та зламу старих патріархальних традицій українського народу.
  На картині "Переселенці в Курській губернії" він зобразив російських селян, які за наказом уряду переселяються на українські землі. Як тоді казали: "Москалик на балалайці грає, частушки співає, бражку п'є, бо самогона вигнать не встигає". Художник показав народження п'ятої колони, яка у веселий край садів вишневих і хаток біленьких несе убозтво і злиденність. К. Трутовський передавав тихий сум за гармонією, яка зникає, за затишком, сентиментальним романтизмом.
  У 1875 р. К. Трутовський написав відому картину "Тарас Шевченко з кобзою над Дніпром", зараз ця картина знаходиться в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.
  Усі українські картини Костянтин Трутовський мріяв об'єднати в два великих цикли – "Альбом сцен українського життя" (акварелі) та "Живописна Україна".

Костянтин Трутовський прожив 67 років і упокоївся 29 березня 1893 р. у родовому маєтку Яківлівка. Художника поховали в чоловічому монастирі, повністю знищеному більшовиками в 1924 р.

Його син — Володимир Костянтинович (1862-1930) — мистецтвознавець, нумізмат, секретар Московського археологічного товариства.