Система ближніх та дальніх візирів
обсерваторії Безводівка займає площу близько 20 кілометрів квадратних. Візири є мітками на горизонті. Як на шкалі для спостережень за Сонцем та іншими світилами. Ближні візири рівновіддалені від центру комплексу. З якого проводилися спостереження і утворюють коло діаметром 185 метрів. Але дальні візири знаходяться на різних відстанях від центру. І всі відрізки не є довільними і випадковими, а визначені математичними пропорціями та величинами, які описані в статті "
Священна геометрія".
Більшість відстаней визначені не однією математичною пропорцією, а двома і навіть, трьома. Тобто система візирів обсерваторії упорядкована, як складне арифметичне рівняння з багатьма змінними. Священну геометрію доповнила геометрія Космічна. Космічна тому, що одиниця її виміру визначена космічним процесом. Ця величина відома з давніх давен і називається стадій. За легендою це відстань, яку пройшов Геракл на горі Кронос від моменту появи перших променів Сонця на горизонті до моменту відриву його диску від лінії небокраю. Відстань становить 185 метрів або 600 футів.
В стародавньому світі ця одиниця виміру відстані широко використовувалася різним народами. Але єдиного стандарту не було і в кожного народу був свій стадій: вавілонський (194 м), єгипетський (210 м), грецький (176 м), римський або птолемеєвий (185 м) та інші. Така розбіжність зумовлена тим, що на різних широтах швидкість сходу сонця неоднакова: від 128 секунд на екваторі, де Сонце сходить перпендикулярно до горизонту, до 7 хвилин на полярному колі, де воно з’являється із-за горизонту по діагоналі.
Навіть на одній і тій же широті впродовж року час сходу сонячного диску неоднаковий – з наближенням до точок сонцестояння довший в Безводівці 255 секунд, а в точці рівнодення найкоротший - 205 секунд. Тому найшвидше Сонце сходить на екваторі в дні рівнодення за 128 секунд. Саме за цей час людина встигає пройти розміреним кроком шлях довжиною 185 метрів. Звичайно, всі люди різні, з неоднаковою довжиною ніг та швидкістю ходи. Але середньостатистичний чоловік має "крейсерську швидкість", тобто без надмірних зусиль, близько 5,2 км/год. Такий найточніший стадій лежить в основі будови пригоризонтної обсерваторії Безводівка.
Між центрами протилежних ближніх візирів 185 метрів, тому діаметром центрального кола є стадій. Також, курганна група Яськові могили мала два майдани з’єднані між собою паралельними валами, а відстань між їх центрами становила теж 185 метрів і орієнтована на точку сонцестояння. Ці факти наводять на думку, що у стародавніх астрономів міг існувати ритуал проходження стадію, такого собі "шляху до сонця" за час його сходу. Майже всі дальні візири знаходяться від центру комплексу на такій відстані, що в неї вміщується ціле число стадіїв.
Винайдення стадію приписують вавилонянам. У них його запозичили греки. Античні вчені згадують стадій різної довжини (від 148 до 210 метрів), оскільки у своїх працях по астрономії, географії та історії користувалися різними джерелами. Це призводило до плутанини. Але дехто з них використовував також істинний найточніший стадій.
Ератосфен – давньогрецький астроном, географ та математик, голова Олександрійської бібліотеки з 235 року до н.е., перший, хто вирахував розміри Землі, згадує стадій 185,2 метри.
Страбон – давньогрецький історик та географ 1 ст н.е. Автор "Географії" в 17 томах, в якій критикував Ератосфена і дав правки в його роботу по визначенню об’єму Землі. Використовував стадій довжиною 185 метрів.
Клавдій Птолемей – давньогрецький астроном, математик, географ 2 ст. н.е. Працював в єгипетській Олександрії. В роботах по географії користувався також стадієм в 185 метрів.
Цих трьох вчених об’єднує те, що вони працювали у сфері астрономії та географії і були знайомі з працями попередників, а також, працювали з фондами Олександрійської бібліотеки, яка була при дворі єгипетських царів династії Птолемеїв. Невідомо в честь кого стадій названо Птолемеєвим: царя Птолемея І чи вченого Клавдія Птолемея. Але за кілька тисяч років до них в обсерваторії Безводівка втілено знання про істинний стадій. Також, невідомо чи греки повторно винайшли істинний стадій чи знайшли відомості про нього в прадавніх рукописах Олександрійської бібліотеки. Достеменно відомо одне – величину "шляху до Сонця" стадію першими визначили наші пращури. Будівельники обсерваторії Безводівка.
Автор: Griandr Tarnovski
Джерело www.bezvodovka.com
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
