16 липня 2012 року наша група на чолі з отцем Олександром прибула у Краків. Автобус зупинився біля Вавельського замку і ми ломанулась на вихід. Липень місяць, але холодрига страшна. І я, звісно ж, не взяла жодних теплих речей. Отець Олександр оголосив план дій, дістав маленький прапор України (це був наш орієнтир) і повів "народик" за собою.
Краків розташований на березі річки Вісли, це друге за величиною та кількістю мешканців місто у Польщі після Варшави; одне з найстаріших міст з тисячолітньою історією, багатою культурою та архітектурною спадщиною.
Перша наша зупинка - Яґеллонський університет (пол. Uniwersytet Jagielloński). Це найдавніший та один з найбільших університетів у Польщі. Заснований Казимиром ІІІ в 1364 році. На сьогоднішній день у ньому працює 15 факультетів. А бібліотека університету містить близько 6 млн. одиниць зберігання. Тут є велика колекція середньовічних рукописів, а також велике зібрання літератури польського самвидаву часів комуністичної влади. Серед випускників університету: Кароль Войтила (Папа Римський Іван Павло ІІ), Миколай Коперник, Лем Станіслав, Галаса Михайло (окружний провідник ОУН Тернопільщини) та ін.
Нам пощастило потрапити в середину університету і послухати невеличку розповідь про його історію.
Простуємо до історичного центру міста. Зупинка - Барбакан. Отець Олександр - кращий за будь-якого гіда. Цікаво та весело розповідає нам про архітектурні пам'ятки міста.
Краківський Барбакан (Kraków Barbican) - один з найдосконаліших об'єктів середньовічної військової архітектури в Європі. До початку ХІХ ст. барбакан був будівлею, яку практично неможливо було взяти. На сьогоднішній день в Європі збереглися лише декілька будівель подібного типу. Крім того, барбакан знаходиться у дуже гарному стані. Він був внесений до охорони північної частини фортифікаційних споруд Кракова у 1498-1499 рр. Це округла будівля з зовнішнім діаметром 24,4 м. та мурами товщиною в 3 м. Барбакан був пов'язаний з Брамою Флоріанською (Bramą Floriańską) так званою "шиєю" - подвійним муром, порожнім всередині.
В наш час краківський барбакан використовується для розміщення музейних експонатів, тут проводяться спортивні змагання по фехтуванню та історичні реконструкції.
Крокуємо далі. Точніше біжимо, бо отець Олександр не вміє ходити повільно. На порядку денному - Домініканський костел (Kościół Dominikanów). Знаходиться у Старому місті, за 300 м. від Площі Ринок. Також відомий, як Костел Святої Трійці. Це один з найбільш відомих релігійних комплексів у Кракові. Був заснований в ХІІІ ст. Домініканським католицьким орденом. У 1872 році був перебудований після великої пожежі 1850 року в Кракові.
Біжимо далі. Костел Святих Апостолів Петра і Павла (Kościół Świętych Apostołów Piotra i Pawła w Krakowie). Збудований впродовж першої третини XVII століття. Освячений 8 липня 1635 р. У 1906 році тут вінчались батьки Папи Івана Павла ІІ - унтер-офіцер Кароль Войтила та Емілія з Качоровських.
Поруч - костел Святого Андрія (Kościół św. Andrzeja) - один з найдавніших храмів міста. Був побудований у 1079-1098 рр., як один з храмів Бенедиктинського монастиря. Після монгольської навали 1241 року був частково зруйнований. Але це не призвело до значних зовнішніх змін. Костел зберіг свою початкову романську форму.
Опісля отець Олександр пускає нас у вільне плавання хвилин на 20, щоб ми змогли поміняти злоті. Зустрічаємось біля Маріацького костелу (Kościół Mariacki). Повна його назва - Kościół archiprezbiterialny pw. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny. Заснований у 1221-1222 рр., але під час татаро-монгольських набігів його було зруйновано.
У 1290-1300 рр. на попередньому фундаменті був збудований зальний храм у стилі ранньої готики. Будівельні роботи продовжувались до 1320-х рр. З двома вежами, які стоять обіч центрального входу, пов'язана цікава легенда. Розповідають, що костел будували два брати і кожен працював над своєю вежею. Молодший брат був більш акуратним і тому його вежа була красивіша ніж сусідня. Старший брат розізлився, вбив молодшого, а потім викинувся з вікна своєї вежі. Так костел має маленьку вежу молодшого брата та високу - старшого.
Крім того у високій вежі в часи Середніх віків був спостережний пункт. Страж, побачивши ворожу армію під стінами міста, повинен був грати на трубі, сповіщаючи про небезпеку жителів міста. У XV ст. стража вбили, але він все ж встиг повідомити про ворогів. На його честь кожної години з вежі Маріацького костелу звучить мелодія, яку виконує трубач, одягнений у старовинний одяг.
Після відвідин храму отець Олександр нас покидає напризволяще. У нас є цілих 5 годин, щоби погуляти містом у своє задоволення. Вперед на пошуки нових пригод!
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
