Королі і королеви подіуму

Модні покази розпочали свою історію більше ста років тому з універсальних магазинів, і в кращому випадку скидалися на добре організоване шоу, але аж ніяк не на серйозну культурну подію. Все змінилося з появою (і певною конкуренцією, звичайно) видатних кутюр’є: Коко Шанель, Крістіана Діора, Юбера де Живанши, Ів Сен Лорана, Карла Лагерфельда та інших. Вони зачарували світ красою одягу, призначили еталони краси, зробили зірками моделей, подарували натхнення працівникам модних видань. І можна було б довго розповідати про захопливі факти фешн-індустрії, але з цим вже прекрасно впоралися майстри кінематографу.

Ось вам перелік з 12 захопливих фільмів про моду, в який я навмисно не включила "Диявол носить Prada" (The Devil Wears Prada, 2006), бо ви і без мене про нього знаєте.
 

"Кумедне личко" (Funny Face, 1957)

Важко собі уявити кіно про моду без Одрі Гепберн, адже вона визнана "іконою стилю" на всі часи. Фільм "Кумедне личко" з юною Одрі та Фредом Астером став чи не першою кінострічкою про фешн-індустрію. Зворушлива і легковажна музична комедія стала окрасою класики кінематографа не тільки завдяки акторському складу, але й через розкішні вбрання Юбера де Живанши.

За сюжетом творча комнда жіночого журналу Quality шукає нове обличчя для обкладинки. Працівники Quality прагнуть показати жінку не просто красивою лялькою, а інтелектуалкою, тому влаштовують фотосесію в маленький книгарні. Там фотограф Дік і зустрічає Джо, чиє кумедне личко вбачається йому майбутнім еталон краси. А далі починається найцікавіше: для Джо, яка поринає у світ моди, і для Діка, який закохується у Джо.
 

"Прет-а-порте" (Pret-a-Porter, 1994)

Динамічний і дотепний фільм про те, що відбувається за лашутунками Паризького тижня моди. Перед глядачами розгортається цілий калейдоскоп подій, серед яких інтриги, романи і навіть розслідування вбивства. Та головна родзинка фільму — це поява на екрані десятків реальних публічних і медійних персон: кінозірок, дизайнерів, моделей, репортерів, серед яких Софі Лорен, Марчелло Мастроянні, Джулія Робертс, Лілі Тейлор, Руперт Еверетт, Лорен Беколл, Шер, Наомі Кемпбелл, Жан-Поль Готьє та багато інших.
 

"Нарозхрист" (Unzipped, 1995)

Видатні супермоделі — Сінді Кроуфорд, Наомі Кемпбелл, Лінда Євангеліста, Кейт Мосс — принцеси подіуму і персонажі дивовижного фільму Дуґласа Ківа. В контексті нью-йоркського показу моделей 1994-го року глядачам представлений контраст чистої розкоші подіуму та нервових залаштунків. А в центрі всього постає видатний дизайнер Айзек Мізрахі, відомий своїми перемогами і поразками у фешн-індустрії. Для шанувальників високої моди стрічка "Нарозхрист" — це свято для очей, а всі інші мають унікальну можливість зазирнути в реальний і досить несподіваний світ "haute couture".
 

"Крістіан Діор: Людина, що стояла за легендою" (Christian Dior, Le couturier et son double, 2005)

Документальна стрічка Фліпа Ланфранши розповідає про те, чим жив і надихався безсмертний майстер Крістіан Діор.

Повоєнна Франція у розпалі реконструкції. Молодий дизайнер підкорює світ своїм сміливим баченням жіночої елегантності та зміцнює репутацію Парижа, як всесвітної столиці моди. Крістіану Діору судилося стати легендою світової моди. В період між 1947-м та 1957-м роками він цілковито змінив уявлення про кутюр і розкіш. Діор не цікавився славою і був далекий від образу поважного кутюр’є: стриманий, консервативний, практичний і скромний, він не утотожнював себе із фешн-індустрією, а всього лише працював у ній.
 

"Вєрушка: Життя перед камерою" (Veruschka - Die Inszenierung (m)eines Körpers, 2005)

Вєрушка фон Лендорф — ключовий символ модної індустрії 60-х років. Муза видатних художників, модельєрів і фотографів, найвідоміша супермодель своєї епохи. Вона сама написала сценарій до фільму, відверто розповівши про своє життя та кар’єру, про перформанси Сальвадора Далі та дружбу з Енді Уорхолом, про свої відносини з Джеком Ніколсоном і Дастіном Хоффманом. Її талант виходив далеко за межі простого позування чи дефіле. Вона сама була своєрідним витвором мистецтва і прагнула створювати власні шедеври, а після завершення кар'єри в модельному бізнесі Вєрушка стала незалежною художницею.
 

"Таємниці Лагерфельда" (Lagerfeld Confidential, 2007)

Карл Лагерфельд безсумнівно один з найвидатніших кутюр’є в історії моди. Але чи так вже багато ми про нього знаємо? Він весь час спритно ухиляється від зйомок у кіно та обговорення особистих тем в інтерв'ю і програмах. На питання, що ж ховається за його великими сонячними окулярами, дає відповідь Рудольф Марконі, чия камера зняла більше 150 годин приватного життя дизайнера. Тож у глядачів є можливість дізнатися, який він насправді, цей творець моди з сивим поні-тейлом.

"Вересневий номер" (The September Issue, 2009)

Ідея зазирнути за лаштунки US Vogue гуляла серед документалістів уже давно, але керівництво журналу не дозволяло здійснити її навіть частково. Зрештою щасливчиком-режисером, який таки втілив задум, став Ар-Джей Катлер.

Зйомки "Вересневого номеру" почалися в 2007-му році, та офіційно були присвячені виходу найтовщого випуску "глянцу" всіх часів (понад 800 сторінок) — вересневого Vogue 2007. Неофіційна причина ховалася глибше: роком раніше вийшов художній фільм "Диявол носить Prada" — також про модне журнальне видання, образ головної редакторки якого (блискуче втілений на екрані Меріл Стріп) всі порівнювали з цілком реальною Анною Вінтур. Тож метою "Вересневого номеру" було, перш за все, показати "снігову королеву" Анну Вінтур живою людиною, й водночас професіоналкою, що творить історію разом зі своєю вірною командою.

І все йшло за планом, аж ось у кадрі з'явилася Грейс Коддінгтон — креативний директор і стиліст Vogue, харизматична, мрійлива, емоційна. Спочатку в сюжетну лінію вплелося протистояння між Анною та Грейс, і воно виглядало таким же вічно-символічним, як боротьба розуму з душею, розрахунку з натхненням, бізнесу з мистецтвом. А згодом Грейс просто стала ключовим персонажем, за якого хочеться вболівати.
 

"Коко до Шанель" (Coco avant Chanel, 2009)

Екранізована біографія найвідомішої жінки зі світу моди — Коко Шанель, роль якої виконала французька акторка Одрі Тоту. Сюжет картини зосереджений на молодих роках Габріель Шанель, коли вона ще не досягла всесвітньої слави, а тільки починала свій шлях у професії. Покинувши церковний притулок, дівчина разом з сестрою змушена підробляти співачкою в кабаре, шиючи костюми для себе і колег. Тільки роман з багатим впливовим чоловіком дозволяє їй забути про бідність і зайнятися створенням капелюшків для дам з вищого світу. Їй доведеться подолати розчарування і біль втрати, аби за кілька років перевернути уявлення світу про модний одяг.
 

"Божевільне кохання" (L'amour fou, 2010)

Документальний фільм про відносини між модельєром Івом Сен Лораном і його компаньйоном П'єром Бержем. Сорок років вони були разом в кар’єрі та в житті. Вони удвох створили видатний бренд "Ів Сен Лоран", випускали такі парфуми та модні колекції одягу, що їм аплодував увесь світ, а найкрасивіші жінки безнадійно мріяли зблизитися з творцями цих шедеврів. Вони уміли інтригувати, вносити бездоганний, витончений смак у відчайдушний світ моди. Це історія про Ів Сен Лорана і людину, без якої Лорана, якого ми знаємо, не могло би бути.
 

"Visionaries: Всередині творчого розуму" (Visionaries: Inside the Creative Mind, 2011)

Фільм Тома Форда про… Тома Форда. У ньому не прихована жодна тема, адже мова йде про кохання, стосунки, роботу, розвиток. Окрім документальних кадрів та екскурсії лондонською студією дизайнера, на глядача чекає відверта розповідь зазвичай закритого Тома: він ділиться спогадами про своє життя, навіть про день, коли покинув Gucci, а також розкриває деякі секрети про те, як підтримувати інтерес до бренду.
 

"Vogue: Очима редактора" (In Vogue: The Editor’s Eye, 2012)

Ще одна стрічка про найвідоміше модне видання Vogue, присвячена 120-тирічному ювілею журналу. Однак цього разу погляд значно шириший, ніж у "Вересневому номері". Тут йдеться про моменти візуального та історичного вкладу редакторів Vogue, в минулому і сьогоденні, які створювали не просто журнал, а й світ моди загалом. Коментарі учасників зйомок у поєднаннні з творчим доробком на сторінках журналу демонструють всю величність та художність, яку вкладають у свою роботу творці Vogue.
 

"Діор і я" (Dior and I, 2014)

Щойно бельгійський дизайнер Раф Сімонс обійняв посаду креативного директора модного дому Dior, змінивши скандального Джона Гальяно, у нього було лише вісім тижнів, аби підготувати нову жіночу колекцію. Зазвичай на виконання цього завдання виділяють від чотирьох до восьми місяців (!).

Документальна стрічка "Діор і я" дає глядачеві можливість зазирнути за лаштунки модного будинку і побачити, хто допоміг Сімонсу реалізувати свої ідеї першого фешн-шоу для Dior і чого йому це коштувало. Цей фільм можна сміливо назвати "відео-стажуванням у Dior", він тримає в напрузі, й приносить дісне задоволення, адже перед нами розгортається справжня битва за красу.