Кордон… От його й слід один одному передавати.
Як рятувальне коло – серед хвиль!
КОРДОН
Пам’яті
Героїв Небесної сотні
Відзнакою з відзнак
рахуймо – оту стрічку,
хвилясту лінію, червоний мотузок.
Вона до нас добігла крізь сторіччя,
щоб вберегти – від заздрощів на крок.
Щоб!
Ми себе за нею відчували
повік – єдиним нарідом – поспіль!
Її один – одному передали,
як рятувальне коло серед хвиль.
Щоб!
Вберегли від ворога та ката,
як біля донечки – від зайд та брехунів.
Од зорь до зорь! – стояли би на чатах
солдати-воїни, мов велети, без слів.
На мапі світу інші всі країни,
щоб знали місце, колір наш та знак,
де синьо-жовтий прапор України
вік майоріти в небі буде так.
А ми б…
Своє робили та робили.
Так заповів – як долю! – нам Тарас.
Та
одне одному, як брату брат, щосили
допомагали подолати час.
20 лютого 2018
Михал Влад
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.