|
19 січня 2019
Артем Здановський |
Коли ж ми доторкнемося руками?
(Опісля суперечок... Поза тайн...)
Коли вже пересохлими губами
ми не волатимем слідами війн?
Коли дощі воложили Сахару?
Були бархани — хвилями морів?
Бувало від квіткового нектару
п'янко, як чисте небо пращур зрів?
Коли ж міста з зеленими лісами
ми не сприймали, наче то готель?
Нарешті ми поділимось думками
повз простори занедбаних земель?
Карбую всім нащадкам під зірками.
Вам починати — знов з алфавіту,
коли ми доторкнемося віками
в пустці збіса спрощеного світу!
"Давно, величний кит крізь океани
мандрував. Лише у хвиль був гнаним.
Колись лелечий клин, і без омани,
з височини окрилював бажаним..."
2019 © |Арт°°
Ілюстрація обкладинки:
Галерея з наскельними малюнками печери Шове, ущелина Пон-д'Арк у департаменті Ардеш Франції.
Вік деяких малюнків налічує більш ніж 30 тисяч років.
| 0 | 1150 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
