|
23 липня 2019
Анатолій Власюк |
Коли він вмер,
Його тіло вмістили у сталевий ящик,
В якому були листя, відходи деревини і ще щось, що гниє.
Ось так вони разом гнили.
А потім цю масу віднесли на город.
З’ясувалося, що вийшло непогане добриво,
Щоби підживлювати землю.
Яблука того року вродилися навдивовижу смачні й соковиті.
Господарі, звісно, не сказали,
Що це завдяки їхньому родичу такий урожай.
“За плодами їхніми пізнайте їх”.
Ми ж хочемо залишити після себе плоди?
Тож навіщо даремно лежати в могилі,
Якщо хтось зможе з’їсти смачні й соковиті яблука?
Ти кажеш,
Що я порушую твої християнські цінності.
Індусам простіше.
Вони не проти їсти ці яблука.
А мораль і віра – речі несумісні,
Якщо ми
Не пізнаємо себе за плодами своїми.
Анатолій ВЛАСЮК
22 липня 2019 року
| 0 | 747 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
