|
16 серпня 2018
Олександр Степ |
Коли вдягаю вишиванку
Усе немов пташиний грай
Щебече радісно і палко
Як добре мати рідний край!
Як добре душу зігрівати
У празниковому вбранні
Сорочка вишита, як мати
Дарує лагідність мені!
Дарує дивну насолоду
Візерункової краси
Неси мене, як нагороду
Шепоче ниткою – неси.
Радіє тіло, серце кличе,
Туди , де доля молода,
Ще з висоти надій курличе
Й на шлях майбутній погляда.
Думок мовчання мить гамує
Я одягаюсь в рідний край,
Я ушановую минуле
Співай пісні пташиний грай!
| 0 | 1197 |
Умови використання матеріалів сайту
Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку
Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com
