КОЛИ СМЕРТЬ НЕ ЗВЕРТАЄ УВАГУ НА ЛЮДИНУ
Карел Новий. Нечастий гість.

КОЛИ СМЕРТЬ НЕ ЗВЕРТАЄ УВАГУ НА ЛЮДИНУ

Карел Новий. Нечастий гість.

Індра працює у фашистів на заводі боєприпасів. Оскільки він добре знає Прагу, підпільники дають йому завдання завезти вибухівку в будинок скульптора. Однак з’ясовується, що той не хоче брати портфель з небезпечним предметом, бо йому здається, що гестапівці стежать за ним, а тому скеровує Індру до іншого підпільника.

“Нечастий гість” – пароль, який промовляє Індра. Драматичний сюжет, стрімкість розвитку подій приваблюють увагу читача. Завдяки самовладанню Індра не потрапляє до гестапівців. Ми не знаємо, чи виконав він завдання підпільників, бо автор про це не пише. Але тут важливе інше. На війні велику роль відіграє те, як поводиш себе, коли все йде не за планом. Будь-яка дрібничка може стати смертельно небезпечною. Ніколи не знаєш, що тебе чекає наступної миті.

Здається, письменник виводить забагато другорядних героїв. Проте йому важливо показати епоху, в якій відбувалися ці події. А тут нема нічого випадкового. Автор спеціально не протиставляє чехів-патріотів і чехів-зрадників, але якось саме по собі виходить, що перші ведуть скромний спосіб життя, а другі – галасливі й крикливі.

Індра готовий померти. Двічі йому здається, що смерть не звернула на нього належної уваги – спочатку, коли він їхав у поїзді й у кожному цивільному вбачав потенційного шпика, а потім, коли прошмигнув між нацистами і своїми ж запроданцями.

Письменник, здавалось би, скупий на характеристики своїм героям. Натомість він зосереджений на описуванні подій, намагаючись не упустити жодної деталі. В результаті маємо виграшний варіант, коли читач, власне, звертає більше уваги на героїв, домальовуючи у своїй уяві їхні переживання з того чи іншого приводу. Спів-творити з письменником –  чи це не найголовніше в літературі?

Анатолій ВЛАСЮК

9 жовтня 2018 року