Грицько Чубай у поезії

Незбагненний, талановитий та інший. Таким був недооцінений свого часу Грицько Чубай. Цього травневого дня він пішов із життя ще зовсім молодим.

Так багато слів могло бути ще сказано, віршів написано й перекладів зроблено. Але його поезія житиме доти, доки зможе відгукнутися у вашому серці чимось світлим.


Григорій ЧУБАЙ

* * *

Коли до губ твоїх лишається півподиху, 
Коли до губ твоїх лишається півкроку — 
Зіниці твої виткані із подиву, 
В очах у тебе синьо і широко.

Щось шепчеш зачаровано і тихо ти, 
Той шепіт мою душу синьо крає. 
І забуваю я, що вмію дихати, 
І що ходити вмію забуваю.

А чорний птах повік твоїх здіймається 
І впевненість мою кудись відмає. 
Неступленим півкроку залишається, 
Півподиху у горлі застряває.

Зіниці твої виткані із подиву, 
В очах у тебе синьо і широко, 
Але до губ твоїх лишається півподиху, 
До губ твоїх лишається півкроку.

*зображення — pinterest.com