Коли Богу на небі нудно, він відкриває вікно і дивиться на паризькі бульвари

11 квітня 2016
Liubov Kovalchuk

Париж приніс мені море неймовірних вражень. Відвідавши це місто, хочеться туди ще і ще. Поки що я потрапляю туди лише у спогадах..


Після екскурсії Собором Паризької Богоматері у мене є два шляхи. Перший - впасти отцю Олександру на хвіст і їздити з ним. І другий - піти шукати великий червоний туристичний автобус, який за 25 євро буде возити колами по Парижу. Отець Олександр надає перевагу другому варіанту, але група чхала на його бажання і у майже повному складі чалапає за ним у метро. Лише невеличка частинка людей, у тому числі і я, вирушає гуляти Парижем самостійно. 

Я разом із ще однією дівчиною сідаємо в автобус. Вилазимо на другий поверх і падаємо позаду двох чорношкірих жінок з велетенськими копнами афро-косичок на головах... Уявлення не маю, де ми є і куди їдемо, але все дуже круто.

Виїжджаємо на центральну площу Парижа - площу Згоди (фр. Place de la Concorde). Це пам'ятка містобудування доби класицизму, яка бере свій початок в середині XVIII століття. Майдан має форму восьмикутника. Раніше посередині площі стояла кінна статуя Людовіка XV, яку під час революції замінила гільйотина, на якій стяли голову Людовіку XVI та Марії-Антуанетті. Свою сучасну назву площа отримала на знак примирення станів після закінчення революційного терору у 1795 році. 

А це опера Гарнье (фр. Opéra Garnier) - оперний театр у Парижі. Будівлю було споруджено у 1870-х рр. за проектом французького архітектора Шарля Ґарньє. Вона відкрита для екскурсій. Тут також розташовується бібліотека-музей.

Тут ми сходимо і деякий час лазимо магазинами та споглядаємо з відкритим ротом неймовірну архітектуру Парижа. 

Повертаємось на автобус. Туристичні автобуси їздять по точному маршруту. Тобто зійшовши на одній зупинці можна повернутись вже на інший автобус, показавши при цьому квиток. І так до безкінечності. Ми сходимо біля Тріумфальної арки.

Арка розташована на площі Шарля де Голля. Повна її назва - тріумфальна арка Зірки (фр. arc de triomphe de l’Étoile). Споруджена по розпорядженню Наполеона у 1806-1836 рр. Прикрашена 4-ма скульптурними групами.

 Народу неймовірно багато.

Ідучи прямо від Тріумфальної арки, дістаємося до Єлисейських полів (фр. Champs-Élysées). Тут ми ледве не потрапили під машину через велике бажання моєї супутниці сфоткатись на фоні арки. Рух просто шалений. Ширина вулиці - 71 метр. А в ті шикарні магазини аж було страшно заходити.

Машинки!

Я вже не пам'ятаю, як ми опиняємось Ейфелевої вежі, але якось опиняємось...

Виходимо до отаких-от шикарних фонтанів. Трішки псую фото своєю міною, але то нічого...

Ми біля вежі. Я купую собі свіжий апельсиновій сік та макарон (це таке французьке печиво). Сідаю на травичку і кайфую...

Відзначу ще один делікатний момент. Туалет біля вежі один єдиний. Безкоштовний. І моя порада - краще туди не потрапляти. Надіюсь, що з 2012 року французи якось вирішили цю проблему.  

Далі наш шлях пролягає вздовж річки Сени. Нам потрібно пройти повз сім мостів, щоби потрапити до точки збору нашої групи. На перший погляд - це дуже далеко. Але, як виявилось, - ближче не буває. 

А це місце загибелі принцеси Діани...

Ідемо далі. Описувати словами цю красу та атмосферу міста просто немає сенсу...

І от ми вийшли до моста Олександра ІІІ (фр. Pont Alexandre III). Він з'єднує Дім інвалідів та Єлисейські поля. Міст був зведений у 1896 році в честь франко-російського союзу.

Цей міст вважається одним з найвитонченіших в Парижі. І це не дивно. Декоративне оздоблення у вигляді німф, пегасів та ангелів просто вражає.

Тут, на мості, ми зустрічаємо мою дорогу родину. І надалі вже прогулюємось разом. 

Бачимо Отця Олександра. Каже, що цей міст зведений в його честь і там написане його ім'я. Питаю, чи то він крейдою написав. Отець регоче і йде геть. Нагадує, щоб не запізнювались на автобус.

А це міст Згоди. Він побудований з кам'яних залишків зруйнованої Бастилії та з'єднує площу Згоди та Бурбонський палац.  

Бурбонський палац (фр. Palais Bourbon) - місце засідань Національної асамблеї Франції. Був побудований у 1722-28 рр., як столичний особняк дочки Людовіка XIV.

Знову опиняюся на площі Згоди. Якась "шишка" їде у супроводі кортежу.

Левик. Я не могла не сфотографуватись.

Робимо ще декілька фото і помаленьку чухаємо на місце збору...

Наша група вже стирчить на лавках. А ми йдемо оглядати околиці. І ось, що ми знайшли.

Малий палац (фр. Petit Palais) - колишній виставковий павільйон, споруджений до Всесвітньої виставки, яка проходила у Парижі в 1900 році. Зараз в ньому знаходиться міський музей мистецтв.

Навпроти - Великий палац мистецтв (фр. Grand Palais). Його також було споруджено до Всесвітньої виставки у 1900 році. Частина північного крила відведена під художню галерею, західне крило займає музей відкриттів та винаходів.

Ну от і все. Автобус прибув і ми покидаємо Париж... Це були просто незабутні два дні й, надіюсь, я відвідаю це неймовірне місто ще раз. Au revoir, Paris!


Дата поїздки: липень 2012

Читайте про початок цієї подорожі:
Вперше в Європі. Початок прощі. Чернівці - Лагевнікі
Королівське столичне місто Краків
Дивовижне місто Краків. Частина друга
Велике Герцогство Люксембург. Дива маленької країни
Ченстохова - духовна столиця Польщі
Слідами Марії-Антуанетти. Версальський палац
Слідами Марії-Антуанетти. Частина ІІ
Париж - не місто. Це ціла планета!

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше