Античні скульптури не були цнотливо білими?

Думаєте, античні скульптури від початку були білі, ніби після "Тайду"? А от і ні! В античному світі скульптури розфарбовували. Незвично?

Навіть генії, як-от Мікеланджело чи Берніні, були впевнені, що своїми білосніжними скульптурами наслідують античну естетику... До речі, деякі елементи Мікеланджелової скульптури "Давид" від початку мали позолоту, але вітри з дощами не лишили від неї і сліду.

                     Скульптура з храму Афіни "Афайї" на о. Егіна, 500 рік до н. ери, Гліптотека, Мюнхен

                              Афіна з храму "Афайї" на о. Егіна, 500 рік до н. ери, Гліптотека, Мюнхен

           Лев із Лутрак, надгробок, близько 550 року до н. ери, Нова Гліптотека Карлсберґа, Копенгаген

Вже до середньовіччя дощі, вітри, пісок та археологи зішліфували фарби і лишили античні скульптури цнотливо білими. З деяких зразків, що знаходили розфарбованими, фарба осипалася від найменшого струсу і лежала різнокольоровими купками внизу скульптур. Ті скульптури, що до відкриття археологами перебували в зачинених приміщеннях, зберегли на собі більше фарби.

Засновник сучасних уявлень про античне мистецтво, видатний німецький мистецтвознавець і археолог Йоганн Вінкельман ХVІІІ ст. у своїй праці "Історія мистецтва давнини" безапеляційно писав, що "тільки білий колір наділений справжньою красою". 

                                              Фриз скарбниці сіфнійців у Дельфах, 525 рік до н. ери

Теза про білосніжний колір скульптур як єдино можливий так в'їлася людям у мізки, що коли французький дослідник античного і взагалі класичного мистецтва Антуан Катрмер де Кенсі у своїй книзі "Юпітер Олімпієць, або Мистецтво античної скульптури в новому світлі" розповів про своє відкриття, — що скульптури були розфарбовані, ще й до книги додав 31 кольорову гравюру, це був формений шкандаль. Тим паче в часи, коли Францію трусило від революції та подій, що за нею слідували, Картмера де Кенсі далеко не всі любили; ба більше, він на високій посаді адміністратора та мистецтвознавця Французької академії мистецтв був адептом класицизму і чинив опір новаторству в мистецтві. Так встиг ще й побути спочатку революціонером, а потім — затятим роялістом. Тож його книгу свідомо ігнорували, а докази того, що античні скульптури були розфарбовані, благополучно забули. Мовляв, так зручніше, не треба ламати власні стереотипи.

Книгу було надруковано у 1815 році, під час першої Реставрації Бурбонів, а вже в період Ста наполеонівських днів власники примірників цієї книги вирішили, що для власної безпеки краще їх знищити. Тож донині у світі лишилося всього три примірники цієї, навіть за сьогоднішніми уявленнями про античність, новаторської книги.

Ілюстрації з книги Картмера де Кенсі "Юпітер Олімпієць, або Мистецтво античної скульптури в новому світлі"

Тепер дослідники античного мистецтва мають на озброєнні техніку Raking Light; скульптури освітлюють променем інфрачервоного або ультрафіолетового спектра під особливим кутом (майже паралельно поверхні). При такому освітленні стають помітними навіть найменші сліди пігментів, що ними були розфарбовані статуї.

Саркофаг Александра Македонського, фрагмент, близько 320 року до н. ери, Археологічний музей, Стамбул

             Август з Прима-Порта, фрагмент, остання чверть І ст. до н. ери, Музей К'ярамонті, Рим

Учені дослідили, яка фарба має властиву саме їй хімічну реакцію на ультарафіолетові чи інфрачервоні промені, тож можуть точно назвати сучасні назви пігментів, якими були пофарбовані скульптури. Крім того, методом проб, помилок та хімічних аналізів винайшли повні аналоги античних фарб, якими розписували скульптури. Вони розтирали трави, дробили та мололи мушлі, віднаходили земляні пігменти. Елементи одягу розфарбовували яскравими кольорами. Для отримання фарби тілесного кольору, якою мали покривати відкриті частини тіла скульптур, пігменти змішували з воском, що властиво тодішній техніці енкаустики, — від того скульптури набували живішого вигляду.

Також вчені встановили, де саме на скульптурах розташовувався кожен із кольорів, але вони достеменно не знають, якої насиченості ці кольори були, тому, коли розфарбовували скульптурні копії, використовували найяскравіші. Та й невідомо, були скульптури саме так забарвлені чи виявлені кольори були лише грунтовкою, а над ними були ще інші шари фарби, що з часом першими осипались... Крім того, судячи з мозаїк чи розписів на посуді, які дійшли до наших днів, греки надавали перевагу більш поміркованій кольоровій гамі, тож, можна зробити припущення, що статуї та барельєфи були розписані більш гармонійними відтінками.

Виходить, античне мистецтво мало багато спільного з мистецтвом Древнього Єгипту? Бюсту Нефертіті дуже пощастило, що він знаходися в піраміді, інакше, він теж перетворився би на білий.

                                          Бюст Нефертіті, 1300 рік до н. ери, Новий музей, Берлін

                                         Каліґула, 37—43 роки н. ери, Нова гліптотека Карлсберґа, Копенгаген

Вчений мистецтвознавець Марк Еббе зазначив: "Існувала реальна візуальна естетика, особливо в римський період. Коли ви входили в приміщення, поділ між тим, що було скульптурою, і тим, що було реальним життям, був нечітким і досить театральним. Уявіть, ви йдете на звану вечерю в Помпеях і бачите чуттєві статуї, що зображують оголених молодих людей в старій шляхетній грецькій традиції. А між гостями чекають вказівок справжні хлопчики-раби із засмагою, що відливає бронзою; спочатку вони нерухомі. Потім вони починають рухатися так само, як рухаються скульптури в рефлексах води басейнів та фонтанів".

                           Воїн з Ріаче А, давньогрецька бронзова статуя, друга чверть V ст. до н. ери

                                               Торс в панцирі, 470 рік до н. ери, Музей Акрополя, Афіни

І наостанок: каплиця Боїмів, що у Львові (збудована у 1611 році, в стилі маньєризм) теж від початку була поліхромна (різнокольорова). Усі скульптури на фасаді, де були зображені сцени зі Страстей Господніх, були розмальовані — одяг, обличчя так само, як і скульптури всередині. А вже потім її чотири рази перефарбовували, і тепер вона сіра. 

Зображення — pinterest.com