Коханки, подруги, коханці: 5 книжок, які розвіють осінню хандру

Джулія Крауч. Коханка її чоловіка. – К.: Нора-друк, 2018

Ситуація, яка через фатальний збіг обставин сталася у цьому психологічному трилері, цілком можлива  в нашому житті. Луїза втратила чоловіка і дітей, тож за всяку ціну, оговтавшись від травми, хоче почати все спочатку. Новий дім, нова робота, нове кохання. Але чи в новизні полягає суть проблеми? З іншого боку, коханець другої героїні роману, Софі, теж загинув в автокатастрофі, і тепер вона робить все можливе, щоб захистити їхню спільну дитину. Зрозуміло, що обидві жінки не зупиняться ні перед чим, поки одна з них не знищить другу.


У кожної з них  своя історія, яка все пояснює, але кому з героїнь можна вірити? Щоденний домашній терор, заздрість, страждання, неприйняття ближнього  це тільки верхівка айсберга в ситуації, яка раз у раз готова вийти з-під контролю. «Тато возив нас сюди на Різдво. Вона подарувала мені браслет. Луїза дивиться крізь затуманене лобове скло на вікно. Софі й Сема вже там немає. Без сумніву, хвойда вже зв’язала його і щось випрошує. Луїзина лють струменить, немов електрика, на кінчиках її пальців. Вона могла б встромити їх у двері, розчахнути їх і кинутися сходами вгору до цього збоченого любовного гніздечка,  В ЯКОМУ ВІН ПІДКУПОВУВАВ ВЛАСНИХ ДІТЕЙ,  і вбити обох».

Клер Макінтош. Я дозволила тобі піти. – Х.: Віват, 2018

На самому початку цієї напруженої трагічної оповіді стається аварія, в результаті якої гине п’ятирічний хлопчик, і докорінно змінює життя багатьох людей, адже причетні до неї їдуть геть, навіть не зупинившись. Тож історії, про які ми дізнаємося згодом – це те, як герої живуть з цієї трагедією, адже навіть з місця події можна втекти, але від себе та свого минулого – майже ніколи. У спокої не залишається ані мати загиблого хлопчика, ані винні в аварі, ані поліцейські, що, розпочавши розслідування, кружляють хибними шляхами. Чи настане покарання? Чи глянуть всі причетні до трагедії в очі своєму минулому? Чи зникне коли-небудь тягар з їхньої душі? Адже ані люди, ані доля такого не прощають. «Єстін нарешті піднімає на мене очі, і я бачу, що його це теж не тішить. Обличчя непорушне, але в очах біль. Він повільно хитає головою. — Послухай, Дженно, весь Пенфеч знає, що тебе заарештували за наїзд на того хлопчака, а ще — що ти тут, у затоці, тільки тому, що винаймаєш у мене котедж. Для них це чи не те саме, що я сам вів би ту машину. Лише питання часу, коли такого, — він вказує на напис на дверях, який не відтерся попри всі мої зусилля, — стане більше. Або чогось гіршого. Собаче лайно у поштовій скриньці, петарди, бензин — у газетах постійно про таке пишуть».

Кэтрин Стедман. Опасная находка. – Х.: Клуб Семейного Досуга, 2018

За сюжетом цього містичного трилеру, головна героїня мріяла про медовий місяць на Бора-Бора. Але замість райського відпочинку їм з чоловіком Марком довелося стати учасниками смертельно небезпечної пригоди. І все через сумку, яка зачепилася за їх човен, і в якій виявився «джентльменський набір» будь-якої кримінальної драми: пачки грошей, діаманти, пістолет і телефон з флешкою. Звісно, що подружжя вирішує залишити коштовну знахідку собі. Тим часом жінка повертається до зйомок документального фільму про трьох ув'язнених, з якими вона планує провести інтерв'ю. Але несподівано один з них зникає, щойно вийшовши на свободу. Тоді ж героїня виявляє на телефоні голосове повідомлення, в якому хтось просить повернути флешку в обмін на два мільйони євро. Але флешка, виявляється, пропала! Хто ж міг її вкрасти, якщо про знахідку знали тільки вони з чоловіком? Чи, може, був ще хтось третій, непомітний, тобто такий, що весь час очах? І коли героїня дізнається, хто це, їй доведеться повірити в жорстоку правду.

Елена Ферранте. Моя неймовірна подруга. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018

На самому початку цієї історії син зниклої героїні, який ані дня не працював, сидячи на шиї у матері, повідомляє її подрузі, що та несподівано зникла. І ніхто, крім подруги, не знає, що це була мрія нещасної жінки. Найголовніше ж те, що цей роман можна читати як побутову драму, національну трагедію (Італія у Другій світовій війні була однією з країн гітлерівської коаліції), а також родинну сагу. Загалом ця екзотична оповідь про те, як стають нареченими під час шкільних іспитів, може здивувати лише непосвячених у тонкощі «дівочого» світу в Італії. Саме там, де нещодавно цілий район перестав ходити до школи, бо закони мафії забороняють це робити майбутнім дружинам. Зазвичай з класики жанру відомо, що саме так воно й відбувається, коли «важкий період» завдовжки з життя тягнеться занадто довго, і лише наприкінці знаходиш у собі сили вийти з ігри, як у цьому романі. Тобто втекти подалі – від родини, друзів, і якщо вийде, навіть від батьківщини.

Христина Козловська. Коштовніше за золото. – Брустурів: Дискурсус, 2017

Це містичне чтиво, якщо чесно, може додати гарного настрою лише після його прочитання. Хоча, в процесі, звісно, це купа адреналіну із захватом і страхом – що, погодьмося, теж не часті емоції у буденному житті розпеченого мегаполісу. Спочатку все нагадує фільм «Вікно» Гічкока, бо героїня весь час підглядає за сусідами, потім буфонаду Булгакова, коли у закинутому будинку гримить бал, і нарешті – абсурд Йонеско, коли сусідка озивається до неї на різні голоси. «Тату, невже ти не розумієш? Ти не переконаєш мене, ніколи! Я зроблю так, як вирішила, - гукає стара, щоби по тому переключитися на інше:"Остапе, я така щаслива. Я їду, я вже зібрала валі­зи». І нарешті, завершується все справжнім Кафкою Таку книжку хочеться, читаючи, відкладати вбік і роззиратися довкола: чи не примарилося? чи поруч немає таких сусідів? чи все гаразд? Адже коли поруч, як не свердлять у квартирі, то косять на дачі, і спокою від гармидеру ніде нема, то в прозі Христини Козловської все інакше. Сільські сутінки там, де чорт каже «добраніч», загадкова старовинна вілла, таємничі, знов-таки, сусіди, і чим, як гадаєте, закінчиться бажання героїні зазирнути за лаштунки їхнього життя? Мексиканським серіалом, італійською мелодрамою чи американським трилером?

Обкладинка - pinterest.com.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше
АПЕЛЬСИНОВИЙ МАРМЕЛАД ЗА РЕЦЕПТОМ ПАДДІНҐТОНА
​Трапляється так, що фільм дуже сильно припадає до душі. Після перегляду усю ніч сниться, як будуєш хижку на безлюдному острові, перебираєш таємничий мотлох на горищі або блукаєш Нарнією. Цього разу зі мною знову так сталось.
Читати більше