КОД НАЦІЇ

24 вересня 2016
Любов СЕРДУНИЧ

КОД НАЦІЇ

Зі здобуттям Україною незалежности ми почали пильніше придивлятися до своїх коренів, а заодно – й переоцінювати ті духовні вартості, до яких звикли, які довгі віки нам нав’язувались. Виявляється, не всі вони є нам рідними.
Ми з вами – українці. Ми – українці? А з чого це видно?
Ми зодягнені так само, як англійці, китайці чи французи; 
розмовляємо, як московини; 
прізвища, топоніми маємо спотворені – змосковщені; 
імена – грецькі, єврейські, італійські, латинські; 
міркуємо, як манкурти-перевертні, збоченці, чужинці; 
культура насмикана з усіх-усід; 
релігія – різна, але не рідна; 
звірокола (гороскопи) – теж чужі, нав’язані нам (східні, японські);
поводирі – чужинці, масони або манкурти... 
То ким же ми є насправді?!!


І це тоді, коли мову нашу визнано праматір’ю індоєвропейських мов, коли наші предки (орії, анти, укри, скити), поширюючи її, з нею дарували іншим народам і свою культуру, народні вірування та обряди. А позаяк маємо-таки власні імена, релігію, культуру, історію, то мусимо довести, що ми – не вітром занесені, не молодші, як нам намагаються нав’язати московинські історики і деякі доморощені політологи. Довести передусім самі собі! Бо маємо свою історію і культуру, а з нею – власні імена, мову, релігію, символи, обряди, традиції, свята, ментальність та ідеї, які попри безліч перешкод і заборон таки збереглися «від Сяну до Дону» і далі, де є українство і його сліди.

Та, на жаль, чуже, те, що 1000 років тому насаджувалось вогнем і мечем, за віки настільки тісно переплелося з українським, що вже нелегко й відрізнити. Але ж людина – «homo sapiens», тобто «людина, яка мислить». Лише людина має здатність мислити, а коли вона перестає це робити, то стає рабом. Передусім – духовним. А духовне рабство страшніше від фізичного. Ми досі оглядаємось на Москву, «за звичкою» говоримо т. зв. російською або суржиком. Пишу «так званою», бо Московія-Татарія навіть не спромоглася на власну назву для своєї держави і мови, а поцупила її в нас, тим самим привласнивши ще й нашу історію: річка Рось, Русь (Київська, Сурозька, Болохівська, Червона (Галицька), Закарпатська), Русколань, Росава, русичі – це ж наші назви і землі!..

З фізичного рабства ми, здається, вже вийшли, однак духовного ніяк позбутися не можемо. Проте нашим дітям ми повинні дати можливість розібратись у цих питаннях, аби вони могли відрізнити біле від чорного, добре від злого, рідне від чужого. Бо душа ж не терпить порожнечі, а особливо юна.
Зростання природного інтересу до всього рідного, переосмислення духовних цінностей можуть і мусять врятувати феномен української культури. І жодні нові історичні колізії вже не завадять відновленню зв’язків із надбанням наших предків. Традиційна культура давно й відчутно вичерпалась. І лише тому, що нехтувала національною. В Україні досі не вироблено культурної політики держави. Феномен української культури – це далеко не те, до чого звикли, це не інтернаціональна, не «масова культура», котра насмикана з усіх усюд і не має національного підґрунтя. Це наголос на слові «українська», а отже – національна, історична, народно-автентична. Адже переважна більшість наших обрядів має давнє, ще язичницьке, себто народне, коріння. Однак де нині наші обряди й звичаї, на яких виросли ми як нація й відбулася держава Україна? Адже український громадянин (поет, актор, освітянин, оратай, просвітянин...) означає не лише країну, в якій він мешкає. Українським повинен бути передусім його дух.

Національний одяг українців ще не є органічним, адже він досі відокремлений від повсякденного життя. А зустрічають же за одягом... Багато наших наймень спотворено. У мовлення українців необхідно повернути не лише слова, які були штучно вилучені з метою наближення до «общєпанятнава язика», а й вимову, завдяки якій українська була визнана наймилозвучнішою серед тисяч мов світу (нáголоси; закінчення (чести, любови, радости...)). Про рідну релігію на державному рівні навіть не говориться, хоча б із просвітницькою метою! 
«Для українців справа просвіти є справою національного відродження» (Борис Грінченко). Позаяк усе йде від людської душі. І від непросвітленої та спотвореної, на жаль, також. Звісно, одним днем, роком, одною статтею помилок не виправити, чужого не витравити, на рідне не навернути, хоча й ці поступові кроки важливі. Одначе можна-таки. Якщо міркувати. Бо 

сприймають за своє все ложне 
лише невігласи, раби.
Рабом зробити стільки можна, 
що... можна вже і не робить!..

Тому не даймо нашу душу в полон чужинцям, наповнюймо її рідним змістом, аби не стала вона в чужих руках знову маріонеткою. Відчуймо кожен свою відповідальність за цю шляхетну справу. Як візитівкою будь-якої людини планети повинна бути людяність, так візитівкою будь-якої країни – її націоналізм. Без нього нарід і людство є лише безликою масою. «Криза культури супроводжується духовною кризою» (Павло Мовчан). А «нарід без власної автентичної культури зникне», як сказав мислитель Девід Лейн. 
В української нації є чим пишатися. Тож потреба відроджувати національний дух актуальна, як ніколи. Проте без знання наших витоків не збережемо народної душі. 
Вишукуймо кожну можливість і нагоду наповнити наше життя, обряди, свята українською суттю, духом рідного нам народу – з метою індивідуального та національного самовираження українців і задля відродження наших одвічних звичаїв, заради формування справжнього патріотизму та національного відродження України. Бо це – наш портрет, і наш захист-оберег, і наш код, код української нації. 

(© Любов СЕРДУНИЧ)

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Обираємо готель для відпочинку в Єгипті: на що звернути увагу
Обираючи тур, потрібно знати деякі нюанси: тільки в цьому разі відпочинок повністю відповідатиме вашим очікуванням. Який сервіс пропонують туристам на курортах Червоного моря та на що звернути увагу, бронюючи готель, ми вам зараз розкажемо.
Читати більше
11 трендових відтінків для вашого гардеробу (весна–літо 2021)
Сьогодні мова піде про кольорові тренди весна/літо 2021. Це перший сезон, коли колекції розроблялися ізольовано, і відповіддю на умови карантину стала суміш ескапізму, комфорту і повернення до природи.
Читати більше