Коани - нерозв'язні загадки долі

"Один їсть мало, але не голодує, іншій не припиняє їсти, але не насититься"

Хякудзьо - персонаж класичних дзенских коанів

Життя - вражаюча річ. Воно безперервно загадує нам загадки і вимагає їхнього розв'язання. Тільки так воно може змусити нас розвиватися, знайти своє призначення і стати щасливими.

Всі ми знаходимося на різних рівнях розвитку. Хтось уже близький до просвітлення. А хтось борсається у "нижчих шарах атмосфери". У кожної душі свій шлях. Багатьом доводиться крутитися однією і тією ж орбітою, поки він не зрозуміє чогось важливого про життя і не перейде на новий виток осягнення.

Було б чудово, якби ми відразу все знали і миттєво досягали стану нірвани. Але так не буває. В осягненні законів життя укладено умову нашого дорослішання. Ми до всього повинні дійти самостійно.
 

Зрозуміти сенс життєвих загадок допомагають вигадані східним мудрецям дзенські історії. Це, так звані, коани, розгадка яких схожа на одкровення або просвітлення. Заганяючи наш розум у глухий кут, такі історії змушують працювати вищий "розум". Відкривають істинний сенс буття.

"Не важко помітити, - писав Тейтаро Судзукі (японський буддолог, філософ і психолог, популяризатор дзен-буддизму) - що коан абсолютно не допускає розумової інтерпретації. Скальпель інтелекту не в змозі розкрити ЙОГО і подивитися, що знаходиться всередині, оскільки коан не є логічним твердженням, а викликає певний розумовий стан, викликаний практикою Дзен".

Дзенські історії допомагають розвивати інтуїтивну мудрість. Змінювати своє життя і по-новому дивитися на світ.

За великим рахунком, все в нашому житті складається з коанів. Багато з них супроводжують нас з дитинства. Вони пов'язані навіть із самим фактом народження в тій або інший сім'ї. Наші батьки іноді ненавмисно програмують у нас важкі життєві дилеми, що заважають нам знайти своє щастя. Це так звані програми, типу "всі чоловіки погані" або "всі жінки стерви". Чи ярлики, які приклеюються до нашого лобу, коли нас критикують дорослі: "Ти недотепа, невдаха, товстун, роззява і т.д." Коли так називають нас саме близькі люди, ми мимоволі віримо їм і виростаємо такими, якими вони нас побачили. Потрапляємо в пастки підсвідомості.

Ми хочемо любові, дружби, душевного тепла, але наша внутрішня установка говорить нам "всі навколо погані", "немає хороших чоловіків і жінок", "я не гідний". Так природна потреба блокується нав'язаною колись моделлю.

Лише одиниці можуть активно чинити опір батьківським програмам, розгадавши їх і розуміючи причину свого невезіння.

Ми часто задаємо собі питання "Чому в наше життя не приходить любов?" Подивіться на це питання з висоти дзенської притчі. Швидше за все, це трапляється тоді, коли ви або боїтеся її, або не хоче її впускати.

Коани - це загадки або історії, розуміння яких приводить людину до просвітлення, розширення свідомості, до істинного знання. Це новий погляд на звичні речі.

Наприклад, найпростіша фраза "не можна наповнити повну чашу" при уважному розгляді наштовхує на глибокі міркування про життя. Погодьтеся, для того, щоб отримати (зрозуміти) щось нове в житті, слід звільнитися від минулого. З іншого боку, сенс цієї загадки в тому, що переповнені чимось, ви обов'язково виллєте це назовні. Любов чи ненависть при переповненості ризикують вилитися на оточуючих. Іноді не вистачає тільки однієї краплі, щоб запустити процес.

Коани багатозначні й кожен з нас розгадує їх по-своєму.

Не можна вкрасти місяць!

Є відома буддистська притча про грабіжника, який прийшов у будинок бідняка, але не знайшов того, що можна було вкрасти. Господар, який повернувся додому і застав там непроханого гостя, зрадів йому. І віддав свою останню одежину на знак подяки за те, що той його відвідав. Вночі гостинний добродій заліз на дах і, дивлячись на прекрасний місяць, сказав: "Як шкода, що я не зміг подарувати своєму гостєві найкрасивішої речі, яка в мене є - місяця!"

Сенс цієї притчі полягає не тільки в тому, що не можна вкрасти місяць, а й у тому, що у людини є цінності, які знаходяться всередині неї. Їх не можна вкрасти, купити або продати. Ними можна тільки добровільно поділитися як частиною своєї душі. Мені здається, цей наївний бідняк, який поділився останньою сорочкою, змусив злодія здивуватися і задуматися про власну нікчемність.

До розряду відомих коанів, які допомагають навчитися філософськи дивитися на життя і розуміти закони Всесвіту, можна віднести відомий вислів, який ілюструє вічний рух змін "Не можна ввійти в одну і ту ж річку двічі".
 

Коани допомагають у формуванні гармонійного світосприйняття. Не можна втратити те, чого немає. І шкодувати про те, що тобі не потрібно. Проте якраз через ЦЕ ми більше всього і сумуємо. Те, що вже минуло, й те, що ще не сталося, становить 90% наших переживань. Це не повинно бути предметом нашого хвилювання. Тому що реальним є тільки сьогодення.

"Коли Ви перестанете копирсатися в тому, що вже відбулося ... І тривожитися через те, чого ще не сталося ... Тоді Ви зможете відчувати Радість Життя". (Тхіть Нят Хан).

Наше зависання в минулому заважає нам жити.

Біля брудного струмка

А от іще одна історія про двох монахів, які зустріли прекрасну дівчину біля брудного струмка. Вона боялася його перейти. Один з них підхопив її на руки і переніс через бурхливий потік. Всю дорогу його супутник був похмурим, а коли вони підходили до монастиря, осудливо промовив:

- Ми не повинні захоплюватися мирськими пристрастями. Ти вчинив погано, брате.
- Ти про що?
- Про ту дівчину.
- А ... Я давно забув про неї, а ти все несеш!

Про що ця притча? Про те, що ми несемо в собі багато уявного баласту, який не дозволяє нам бути тут і зараз.

Подивіться на життя з іншого ракурсу. Настав час нейтралізувати безліч проблем і протиріч, які мучать вас.
 

Остання ягідка

Дозвольте розповісти ще одну історію про людину, яка випадково потрапила на стежку, де полював тигр.

Рятуючись від хижака, людина впала у прірву. В останній момент чоловік зачепився за лозу, якою був оповитий стрімкий схил пагорба. Уявіть: висить людина над прірвою. Зверху тигр. Лоза ледве тримає. До тонкої гілки підповзає миша і ось-ось перегризе її. Безвихідь. В цю божевільну мить наш герой помічає суницю, що росла неподалік. Жодного разу він не бачив такої красивої і великої ягоди. На мить він вивільняє руку і зриває її. Такої смачної суниці він не їв ще ніколи в житті!

Як ви думаєте, в чому мудрість цього коана?

Він про те ж саме. Про те, що кожна мить нашого життя може бути прекрасною, якщо ми цього захочемо. Щастя не в минулому, не в майбутньому. Воно зараз. І треба побачити його, зловити і зафіксувати у своєму серці. Для цього варто бути максимально відкритим для будь-яких сюрпризів життя.

Один з найпоширеніших шаблонів, які обмежують нас, полягає в тому, що світ жорстокий і від нього треба захищатися. Безліч розчарувань, біль, страждання, погані приклади із життя буквально паралізують нас і міцно закривають від навколишнього оточення. Під замком якось безпечніше.

Подивіться навколо. Усюди металеві двері. Замки з кодом. Складні системи безпеки. Все це стосується не тільки охорони нашого житла, але і нашого внутрішнього світу. Та парадокс полягає в тому, що щільно упаковані в захисний саркофаг, ми прирікаємо себе на самотність і повільне вмирання. Не відкриваючись світу, неможливо стати його частиною. Зустріти любов. Поділитися тим, чим володієте і отримати те, чого потребує ваша душа. Тут вступає в дію один із найскладніших життєвих коанів "Як бути відкритим і захищеним одночасно". Непросте завдання. Загадка, яку практично не можливо розгадати.
 

Але в тому і справа, вирішення коанів дозволяє нам вийти за межі розуму. Не слідувати правилам і шаблонам, а наче підніматися над ними. Вже одне розуміння того, що є якісь певні правила, вони придумані людьми, їх можна виконувати або порушувати, робить ваше життя усвідомленим. Сліпе підпорядкування чужим очікуванням або законам не дає можливості бути собою і жити своїм унікальним життям.

Не порушуючи закони, розуміючи навіщо вони придумані і як вони захищають вас від жорстокого світу, ви можете виконувати або свідомо не виконувати їх. Придумати свої власні правила і грати за ними. В такому випадку ви відкриті світові й одночасно захищені від його агресії.

Усвідомлена позиція "над правилами", а не сліпе слідування, робить вас вільними. А відчуття свободи - головна умова щастя. Навчившись таким чином дивитися на своє життя, ви будете отримувати величезне задоволення від тієї суниці, яку зможете побачити, навіть зависнувши над прірвою.

Власне, ми весь час висимо над прірвою (ніхто не знає, коли лоза, яка підтримує наше життя, обірветься). Розуміння цієї глибокої метафори допомагає радіти кожній хвилині, адже вона може стати останньою.
 

Дуже часто ми зайняті абсолютно порожніми і не потрібними для нашої душі справами. Стурбовані кар'єрою і здобуттям благ, весь час прагнемо міцно стояти на землі. Земля (матеріальність) підтримує нас, дає нам сили. Чим сильніше ми впираємося в неї ногами, тим стійкіше стоїмо, тим більше вона повертає нам сили.

А тепер дайте відповідь "За якої умови земля віддасть всю свою силу?"

Відповідь на цей коан змусить вас переглянути всю філософську систему власного життя. Ви зрозумієте, що стояти на землі - це тільки частина життя, маленька частина матеріального світу. Ти починаєш розуміти, що є головним у світі, тільки тоді, коли відриваєшся від землі.

Кожна мить нашого життя - коан, який ми приречені розв'язати. Станьте віртуозним тлумачем загадок своєї долї - це гідний і надзвичайно цікавий шлях. Нудно не буде! Сумувати не доведеться. Зневіра - хвороба дозвільного розуму. Займіть свій розум розгадкою власного життя і таємниць свого щастя, і ви його знайде.