Книжковий переклад в Україні або Читайте багато, але не все

8 квітня 2015
Дарія
Український читач ніколи не був розбалуваний достатком книг. У порівнянні з західноєвропейськими книгарнями, в яких прилавки завалені книгами, полиці українських виглядають бідно і мізерно. Як це не сумно, але сучасний український книжковий ринок переживає далеко не кращі часи. Особливо це стосується його "перекладного сектору", однією з проблем якого є неякісний переклад.

"Я намагаюся завжди купувати книги в оригіналі. На щастя, можу читати 10 мовами світу. Перекладам просто не довіряю. Багато перекладачів халтурять – перекладають не з мови оригіналу, а з російської чи польської. Мої друзі кажуть, що зустрічали навіть машинний переклад", - скаржиться книголюб Олександр Будник.

Справді, останнім часом спостерігається тенденція перекладати той чи інший художній твір не з оригіналу, а з "мови-посередника". Воно наче нічого, але якість тексту, що перекладається, неабияк погіршується. Як правило, втрачається посил автора, настрій тексту, змінюється стиль твору.

То чому ж в Україні склалася подібна ситуація, і що необхідно робити, щоби уникнути низької якості перекладної літератури, розбирався ForUm.

Хто ж правий?

Письменник Ілля Стронговський перераховує низку книг, перекладених не з оригіналу, а з російської мови. "Кажу про те, що доведено. Одне з комерційних видань перекладає всі шведські книги, зокрема Стіга Ларссона, з російської мови. Крім того, зібрання творів про Шерлока Холмса, хоч і не в повному обсязі, але теж перекладено з російської. Також багато дитячих книг перекладаються не з оригіналу. У більшості з них навіть написано, з якої мови зроблено переклад. Наприклад, у книзі "Казки дядечка Римуса" ви побачите напис "перекладено з російської". Ця книга видається, перевидається, тобто видавництво навіть не приховує, що робить переклади не з оригіналу", - розповідає він.

Мало того, перекладають не тільки з російської, але й з інших "мов-посередників". "У нас всі книги угорською перекладені з третіх мов. Яскравий приклад - книга початку 2000-х років "Остання Вікножирафа" Петера Зілагі. Вона перекладена з німецької", - каже Стронговський.

За словами публіциста Володимира В'ятровича, практика перекладати книги не з оригіналу, а з "мови-посередника" використовується з фінансових міркувань, з метою здешевити їх.
 
"Якісний переклад з англійської сьогодні коштує набагато дорожче, ніж переклад з російської. Я часом помічаю, особливо в художній літературі, якщо зроблений неякісний переклад з російської. У такому тексті зустрічається багато русизмів, яких би не було при перекладі з оригіналу на українську", - пояснює він.

Підтримує В'ятровича і перекладачка Надія Гербіш. "Видавництва заощаджують час і гроші. Переклад з російської коштує значно дешевше, ніж переклад з англійської, німецької чи французької. І виконується, відповідно, швидше. Це дуже сумно і я у жодному разі не схвалюю цю практику", - говорить вона.

Коментуючи дану ситуацію, письменниця Оксана Забужко повідомляє, що подібне може відбуватися через одну "давню пастку": ще в 90-х роках одне московське агентство викупило у "географічно дезорієнтованих" іноземних авторів права перекладу книг "на весь екс-СРСР".
 
"Вже не раз траплялося, що наші видавці на запит про переклад книги того чи іншого автора отримували від західних колег таку відповідь: "Права на Україну вже продані, звертайтеся до Москви". А Москва закручувала ціни до небес або вимагала купувати російський переклад. Але це потрібно перевіряти у кожному конкретному випадку, тому що видавництво просто може халтурити", - підкреслює вона.

За словами письменниці, іноземна література в Україні не сприймається невід'ємною частиною власного літературного процесу. "Навіть класика українського перекладу перевидається зрідка. А перекладацької критики в ЗМІ взагалі не існує. Тому загальна картина виглядає так: безліч людей робить цілком якісну роботу (і є ще більше потенційно здатних її робити). Але! Весь наш "перекладний сектор ринку" зводиться до пари "видавець (замовник) - перекладач (здав замовлення і побіг за наступним)". Ні професійного співтовариства (з медіамайданчиками для обміну досвідом і "механізмами контролю"), ні фідбека (зворотного зв'язку. - Ред.) у нас немає", - резюмує Забужко.

З точки зору людської порядності на проблему "непрямих" перекладів дивиться письменник Михайло Бриних: "Це проблема суто людської непорядності видавців, тобто це така ж "тенденція", як і гріховність роду людського".

Директор одного відомого українського видавництва пропонує свою версію того, чому практикуються переклади з третьої мови. "У країні не вистачає хороших перекладачів для багатьох мов, наприклад китайської, фінської, норвезької. Тому перекладаємо тексти на цих мовах з російської, англійської, польської... Якість при цьому не втрачається. Сенс книги і стиль автора передається", - каже видавець.

Очевидно одне: всі версії правдиві та доповнюють одна одну. І в той час як сучасна українська література, хоч повільно, але впевнено входить у ХХI століття, то українська перекладна книжка досі не може виборсатися з ХХ століття. Країні не вистачає перекладачів, фінансування і просто елементарної людської порядності.

Воюємо з халтурою

Але яким же чином книголюбам можна уникнути низького рівня якості перекладної літератури? Що має статися, щоби видавництва і перекладачі перестали халтурити? 

"Насамперед, свою роль повинні зіграти читачі. Вони один, два, три рази куплять книги з поганим перекладом з російської на українську, а потім перестануть купувати таку літературу, почнуть шукати більш якісну. Тим більше, в нашій країні ми маємо приклади дуже якісного перекладу українською мовою", - каже Володимир В'ятрович.

Оксана Забужко радить організувати видавництвам, які видають книги в перекладі з третіх мов, читацький бойкот.

Стронговський, у свою чергу, наводить приклад того, як у Японії реагували на поганий переклад. "Спочатку люди просто нарікали на поганий переклад книги в Інтернеті. Але незабаром скарги набули масового характеру, й обурені покупці почали "штурмувати" видавництво, вимагаючи повернути їм гроші. Як результат, представники видавництва вибачилися перед читачами й оголосили, що найближчим часом з'явиться новий, виправлений варіант перекладу, а нинішній буде відкликаний з магазинів і пущений на макулатуру", - розповідає він.

Письменник додає, що тільки юридично, за допомогою позовів можна впливати на ситуацію з книговиданням на пострадянському просторі. "Російський ринок регулярно здригається від позовних сум різних видавництв один до одного. Заплатять кілька мільйонів недоотриманих доходів і кілька десятків мільйонів морального збитку - а вже розвиднілося трохи. Але це в Росії".

Підбиваючи підсумки, ForUm спробував об'єднати поради експертів про те, як потрібно вибирати книгу з "правильним" перекладом:

1. Візьміть до відома, що найякісніші та найцікавіші художні переклади українською мовою були зроблені в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.

2. У книзі обов'язково має бути вказаний перекладач і з якої мови зроблено переклад.

3. Прочитайте інформацію про перекладача: що він раніше перекладав, який успіх мали його переклади.

4. Звертайте увагу, в якому видавництві була видана книга.

5. Пройдіться швидким поглядом по тексту книги, якщо є орфографічні, граматичні, стилістичні помилки, то книжка не відредагована і не варта уваги. Краще пошукати цю ж книгу, але випущену в іншому видавництві.

Якщо ви книголюб і цікавитесь якісним перекладом світової літератури, вас також може зацікавити: 
Інтерв'ю з Романом Малиновським - людиною, яка разом з "Видавництвом Старого Лева" видає MUST READ світової інтелектуальної літератури українською
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Психолог Ерік Берн про те, як батьки програмують долю своїх дітей
Ерік Берн — автор знаменитої концепції сценарного програмування і теорії ігор. Берн впевнений, що життя кожної людини програмується до п'ятирічного віку, і всі ми потім живемо за цим сценарієм.
Читати більше
Українець, що став прототипом Джеймса Бонда
Чи знали ви, що прототипом славетного Джеймса Бонда був українець? Авантюрист, що погоджувався на найризикованіші завдання. Коли Ян Флемінґ взявся за писання першого роману про "агента 007", нічого вигадувати не довелося – просто взяв за основу колоритного одесита.
Читати більше
Коти, яких спіймали на гарячому (фото)
Цікавість котів безмежна. Їм завжди цікаво, що ви робите, куди пішли, що принесли і, звичайно, що їсте. Навіть якщо ви будете їсти огірок, кішка буде сидіти поруч і всім сумним виглядом показувати, що совісті у вас немає, якщо не ділитеся... Тому-у-у... всім котиків:)
Читати більше