Книжковий переклад в Україні або Читайте багато, але не все

8 квітня 2015
Дарія
Український читач ніколи не був розбалуваний достатком книг. У порівнянні з західноєвропейськими книгарнями, в яких прилавки завалені книгами, полиці українських виглядають бідно і мізерно. Як це не сумно, але сучасний український книжковий ринок переживає далеко не кращі часи. Особливо це стосується його "перекладного сектору", однією з проблем якого є неякісний переклад.

"Я намагаюся завжди купувати книги в оригіналі. На щастя, можу читати 10 мовами світу. Перекладам просто не довіряю. Багато перекладачів халтурять – перекладають не з мови оригіналу, а з російської чи польської. Мої друзі кажуть, що зустрічали навіть машинний переклад", - скаржиться книголюб Олександр Будник.

Справді, останнім часом спостерігається тенденція перекладати той чи інший художній твір не з оригіналу, а з "мови-посередника". Воно наче нічого, але якість тексту, що перекладається, неабияк погіршується. Як правило, втрачається посил автора, настрій тексту, змінюється стиль твору.

То чому ж в Україні склалася подібна ситуація, і що необхідно робити, щоби уникнути низької якості перекладної літератури, розбирався ForUm.

Хто ж правий?

Письменник Ілля Стронговський перераховує низку книг, перекладених не з оригіналу, а з російської мови. "Кажу про те, що доведено. Одне з комерційних видань перекладає всі шведські книги, зокрема Стіга Ларссона, з російської мови. Крім того, зібрання творів про Шерлока Холмса, хоч і не в повному обсязі, але теж перекладено з російської. Також багато дитячих книг перекладаються не з оригіналу. У більшості з них навіть написано, з якої мови зроблено переклад. Наприклад, у книзі "Казки дядечка Римуса" ви побачите напис "перекладено з російської". Ця книга видається, перевидається, тобто видавництво навіть не приховує, що робить переклади не з оригіналу", - розповідає він.

Мало того, перекладають не тільки з російської, але й з інших "мов-посередників". "У нас всі книги угорською перекладені з третіх мов. Яскравий приклад - книга початку 2000-х років "Остання Вікножирафа" Петера Зілагі. Вона перекладена з німецької", - каже Стронговський.

За словами публіциста Володимира В'ятровича, практика перекладати книги не з оригіналу, а з "мови-посередника" використовується з фінансових міркувань, з метою здешевити їх.
 
"Якісний переклад з англійської сьогодні коштує набагато дорожче, ніж переклад з російської. Я часом помічаю, особливо в художній літературі, якщо зроблений неякісний переклад з російської. У такому тексті зустрічається багато русизмів, яких би не було при перекладі з оригіналу на українську", - пояснює він.

Підтримує В'ятровича і перекладачка Надія Гербіш. "Видавництва заощаджують час і гроші. Переклад з російської коштує значно дешевше, ніж переклад з англійської, німецької чи французької. І виконується, відповідно, швидше. Це дуже сумно і я у жодному разі не схвалюю цю практику", - говорить вона.

Коментуючи дану ситуацію, письменниця Оксана Забужко повідомляє, що подібне може відбуватися через одну "давню пастку": ще в 90-х роках одне московське агентство викупило у "географічно дезорієнтованих" іноземних авторів права перекладу книг "на весь екс-СРСР".
 
"Вже не раз траплялося, що наші видавці на запит про переклад книги того чи іншого автора отримували від західних колег таку відповідь: "Права на Україну вже продані, звертайтеся до Москви". А Москва закручувала ціни до небес або вимагала купувати російський переклад. Але це потрібно перевіряти у кожному конкретному випадку, тому що видавництво просто може халтурити", - підкреслює вона.

За словами письменниці, іноземна література в Україні не сприймається невід'ємною частиною власного літературного процесу. "Навіть класика українського перекладу перевидається зрідка. А перекладацької критики в ЗМІ взагалі не існує. Тому загальна картина виглядає так: безліч людей робить цілком якісну роботу (і є ще більше потенційно здатних її робити). Але! Весь наш "перекладний сектор ринку" зводиться до пари "видавець (замовник) - перекладач (здав замовлення і побіг за наступним)". Ні професійного співтовариства (з медіамайданчиками для обміну досвідом і "механізмами контролю"), ні фідбека (зворотного зв'язку. - Ред.) у нас немає", - резюмує Забужко.

З точки зору людської порядності на проблему "непрямих" перекладів дивиться письменник Михайло Бриних: "Це проблема суто людської непорядності видавців, тобто це така ж "тенденція", як і гріховність роду людського".

Директор одного відомого українського видавництва пропонує свою версію того, чому практикуються переклади з третьої мови. "У країні не вистачає хороших перекладачів для багатьох мов, наприклад китайської, фінської, норвезької. Тому перекладаємо тексти на цих мовах з російської, англійської, польської... Якість при цьому не втрачається. Сенс книги і стиль автора передається", - каже видавець.

Очевидно одне: всі версії правдиві та доповнюють одна одну. І в той час як сучасна українська література, хоч повільно, але впевнено входить у ХХI століття, то українська перекладна книжка досі не може виборсатися з ХХ століття. Країні не вистачає перекладачів, фінансування і просто елементарної людської порядності.

Воюємо з халтурою

Але яким же чином книголюбам можна уникнути низького рівня якості перекладної літератури? Що має статися, щоби видавництва і перекладачі перестали халтурити? 

"Насамперед, свою роль повинні зіграти читачі. Вони один, два, три рази куплять книги з поганим перекладом з російської на українську, а потім перестануть купувати таку літературу, почнуть шукати більш якісну. Тим більше, в нашій країні ми маємо приклади дуже якісного перекладу українською мовою", - каже Володимир В'ятрович.

Оксана Забужко радить організувати видавництвам, які видають книги в перекладі з третіх мов, читацький бойкот.

Стронговський, у свою чергу, наводить приклад того, як у Японії реагували на поганий переклад. "Спочатку люди просто нарікали на поганий переклад книги в Інтернеті. Але незабаром скарги набули масового характеру, й обурені покупці почали "штурмувати" видавництво, вимагаючи повернути їм гроші. Як результат, представники видавництва вибачилися перед читачами й оголосили, що найближчим часом з'явиться новий, виправлений варіант перекладу, а нинішній буде відкликаний з магазинів і пущений на макулатуру", - розповідає він.

Письменник додає, що тільки юридично, за допомогою позовів можна впливати на ситуацію з книговиданням на пострадянському просторі. "Російський ринок регулярно здригається від позовних сум різних видавництв один до одного. Заплатять кілька мільйонів недоотриманих доходів і кілька десятків мільйонів морального збитку - а вже розвиднілося трохи. Але це в Росії".

Підбиваючи підсумки, ForUm спробував об'єднати поради експертів про те, як потрібно вибирати книгу з "правильним" перекладом:

1. Візьміть до відома, що найякісніші та найцікавіші художні переклади українською мовою були зроблені в кінці 80-х – на початку 90-х років ХХ ст.

2. У книзі обов'язково має бути вказаний перекладач і з якої мови зроблено переклад.

3. Прочитайте інформацію про перекладача: що він раніше перекладав, який успіх мали його переклади.

4. Звертайте увагу, в якому видавництві була видана книга.

5. Пройдіться швидким поглядом по тексту книги, якщо є орфографічні, граматичні, стилістичні помилки, то книжка не відредагована і не варта уваги. Краще пошукати цю ж книгу, але випущену в іншому видавництві.

Якщо ви книголюб і цікавитесь якісним перекладом світової літератури, вас також може зацікавити: 
Інтерв'ю з Романом Малиновським - людиною, яка разом з "Видавництвом Старого Лева" видає MUST READ світової інтелектуальної літератури українською
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com