Княгиня Ольга - термінатор чи реформатор?

Видатна київська княгиня, перша християнка на Русі, перша українська свята. Багато хто вважав її однією з найжорстокіших і владних правительок Київської Русі, інші - справжньою жінкою, вірною дружиною і матір'ю, праведницею. Історичні відомості про княгиню сповнені протиріч, але можуть бути свідченням того, наскільки сильними та шанованими на Русі були жінки, якою силою розуму володіли, як могли конкурувати з сильними чоловіками і навіть їх перемагати.​
 


Княгиня Ольга, в хрещенні Олена (11 липня 969) правила Київською Руссю після загибелі чоловіка, князя Ігоря Рюриковича, як регент при сині Святославі з 945 до приблизно 960 року. За цей час вона значно зміцнила Русь, удосконалила систему оподаткування, поповнила Київську казну. Під її керівництвом країна процвітала, здобувала перемоги і вагу на міжнародній арені.

Існує кілька версій походження Ольги. Одні вважають, що вона була дочкою віщого князя Олега та успадкувала від батька його дар передбачення. Місцем народження Ольги була Псковська земля. Там з нею і познайомився молодий князь Ігор. Інші вважають, що Ольга походить зі скандинавів і справжнє її ім'я Хельґа. А Псковські землі - просто її володіння.

Так чи інакше вона привернула увагу київського князя своєю красою і розумом. Не по роках кмітлива чотирнадцятирічна дівчина, гостра на язик, смілива і незалежна в спілкуванні з людиною княжого роду, вразила його уяву. Сталося це під час князівського полювання, коли стріла князя потрапила в дерево, за яким ховалася переодягнена в чоловічий одяг дівчина. Або ж в той момент, коли князь переправлявся через річку, а юнак-перевізник, який не оголив голову перед князем, за його наказом зняв головний убір, по його плечах розсипалося прекрасне волосся. Як точно це сталося, ми, напевно, вже ніколи не дізнаємося. І можемо задовольнятися лише легендами пізнішого походження.

Але факт залишається фактом, князь закохався і взяв Ольгу за дружину. Подружжя жило щасливо, але Ольга з року в рік народжувала мертвих дітей. Нарешті, народила йому сина Святослава. В майбутньому одного з найславетніших київських князів, які увійшли в історію під ім'ям Святослав Хоробрий.
 


Ольга була вірною і відданою дружиною. Вона любила князя, так само, як і князь Ігор - свою дружину. Нащадок варягів сприймався як завойовник, він весь час проводив у походах. Чоловік часто відлучався з дому, щоби брати участь в битвах з кочівниками. Особливо непокірними, які створювали багато проблем, були племена древлян, які не давали спокою, порушуючи кордони київських володінь і розоряли Русь постійними набігами.
 


Княгиня Ольга чекала чоловіка з походу. Її мучили страшні знамення. Княгиня бачила зловісні сни, що віщували щось недобре. Вона вміла їх розгадувати і передчувала смерть чоловіка. І все-таки чекала, сподівалася, що сни обманюють і біда обійде стороною. Виходила на ґанок, вдивлялася в далечінь і намагалася помітити клуби пилу, що підіймаються над полем, які сповіщали би про повернення чоловіка. Нарешті, побачила. Кинулася назустріч. Але князівські піддані вручили Ользі тільки меч Ігоря. Древляни стратили князя жорстоко - розірвали тіло навпіл. Остання надія знищена. Він не поранений, а вбитий.
 


Горе прийшло до  княгині. Але в душі її, крім страждання, зайнялася гаряча жага помсти. Ользі передали меч Ігоря. І він ніби надав їй войовничості. Тепер вона стала правителькою Русі й могла поквитатися з ворогами, які відняли у неї найдорожче. Вона не могла думати більше ні про що, крім помсти. І жорстоко покарала кривдників. Навіть літописцю Нестору, який розповів про це у відомій "Повісті временних літ", ймовірно, було страшно писати про таку жорстокість. Ніхто не міг і подумати, що ласкава і лагідна княжна, яка любила чоловіка і сина, вирізнялася мирним і рівним характером, здатна на таку підступність.
 

Розправа над древлянами

Древлянський князь Мал, який убив Ігоря, хотів стати князем київським. Він мріяв завоювати Русь, вбити Святослава і стати чоловіком Ольги. І вже потирав руки, думаючи, що молода вдова з радістю віддасться йому. Немає у неї жодного виходу. Він розщедрився на багаті дари, щоб купити її увагу, спорядив послів, які повинні були передати княгині його освідчення. Перших послів від древлян княгиня закопала живцем разом з човном, в якому вони припливли.

Других - спалила в лазні. Попередньо напоївши і пообіцявши обов'язково вийти заміж за древлянського князя.

Втретє милостиво запросила знатних древлян на тризну по Ігорю. Посадила "дорогих" гостей за столи дубові, пригощала наливками медовими, а коли вони дійшли до "кондиції", наказала своїм слугам їх знищити. П'ять тисяч хмільних древлян були перебиті. Здавалося, ці смерті вгамують мстиве серце княжни. Але не так сталось.


 


Княгиня-вовчиця - так називали Ольгу в народі. Вдова не могла собі дозволити відпочивати в спокої. Це була величезна відповідальність - стати на чолі молодої держави. Вона повинна була стати сильною і владною, щоб могти керувати чоловіками і ті б їй покірливо підкорялися. Для цього їй потрібна бул значуща перемога.

Через рік Ольга пішла на древлян війною. В цей похід взяла і свого малолітнього сина. Воєвода Свенельд вручив юному князю меч і той почав бій з древлянами, встромивши його в землю. З тих пір Святослав з мечем і не розлучався, а втратив його в тому легендарному бою в 972 році, коли напоровся на засідку і разом зі своїми воїнами хоробро поліг біля берегів острова Хортиця, якраз в тому місці, де стоїть тепер його пам'ятник.

До речі, в двохстах метрах від цього місця сучасний рибалка Сергій П'янков у 2011 році закинув спінінг і витягнув унікальну знахідку - меч з дорогоцінною інкрустацією. Вчені вважають, що це і є той легендарний меч Святослава, який князь втратив у бою. Чи це той меч, який передали колись княгині Ользі від загиблого чоловіка; той, який юний Святослав Хоробрий встромив в землю на знак початку бою? Точно невідомо ... У будь-якому випадку, цей меч - символ княжої влади. Але для Ольги він був ще й символом помсти. Вона не могла заспокоїтися і все шукала смертей для своїх кривдників.
 


Вона підійшла з військом до міста древлян Іскоростеню. Обклала його багатомісячною облогою. Але місто не здавалося. І тоді Ольга пішла на хитрість. Вона пообіцяла древлянам, що залишить їх у спокої, тільки візьме з них останню данину. Данина символічна: по три горобці й три голуби від кожного двору. Наївні древляни не розгадали підступу. Спіймали птахів і відправили княгині. А та ... До лапи кожного птаха наказала прив'язати палаючі ганчірки з сіркою (так званий, грецький вогонь). Птахи полетіли додому і підпалили голубники і сараї. І не було двора, де не палав би вогонь. Миттєво спалахнуло все місто. Іскоростень згорів дотла. А ті, хто тікав, вмирали від рук дружинників. Так Ольга безжально знищила цілий народ.

Помста Ольги вразила навіть її військо. Цей вчинок змусив їх боятися  власної княгині. Але тільки силою і мечем утримати владу неможливо. І Ольга це розуміла. Вона була дуже розумною жінкою.
 

Ольга - перша християнка на Русі

Народ повинна об'єднати ідея. Такою ідеєю стало для Ольги християнство. Зробивши ставку на нову віру, Ольга вирушила до Константинополя. Їй потрібні були нові зв'язки, зміцнення влади, підтримка. Розум, сила і краса Ольги викликали захоплення самого імператора Константинополя, він вирішив домогтися її прихильності та згоди на шлюб. Йому потрібна була княгиня, а їй - підтримка Візантії. Костянтин готовий був відразу ж одружитися з княгинею. Але вона була язичницею. Який вихід? Ользі доведеться прийняти християнство.Сам візантійський імператор Костянтин Багрянородний хрестив Ольгу задовго до прийняття християнства на Русі. Це був хитрий дипломатичний хід правительки. У соборі святої Софії (аналог такого собору пізніше буде збудований Ярославом Мудрим у Києві), в місті Константинополь, імператор особисто хрестив Ольгу. Їй дали ім'я Олена.
 


Здавалося, тепер не було ніяких перешкод до заміжжя. Але після хрещення хитра Ольга, яка й не збиратися заміж за Костянтина, заявила, що вийти заміж за хрещеного батька не може. Так Ольга обвела навколо пальця самого візантійського імператора. І в той же час досягла свого: про Київську Русь дізналися у Візантії і з цього часу почали її підтримувати. Гарантією такої підтримки було прийняте нею християнство, яке незабаром стане панівною на Русі релігією.
 


Ольга стала першою християнкою на княжому престолі. Вона зводила храми, монастирі, проповідувала християнство. Її зарахували до лику святих. Нестор літописець називав її передвісницею християнської землі, передранковою зорею світанку. Вона сама хотіла хрестити свій народ, але їй це не вдалося. Хрестив Русь тільки її онук. Але роль Ольги переоцінити неможливо. Залишаючись жінкою, вона не тільки втримала владу Київської держави, а й зміцнила її.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

За лаштунками операції "Гроза". Частина 2
​23 серпня 1939 року у Кремлі був підписаний пакт Молотова-Ріббентропа. Цю подію зафіксувала безпристрасна кінокамера, яка зафіксувала Молотова і Ріббентропа, які підписують договір, а за їхніми спинами немов два змовники про щось шепотілись Сталін – ідейний натхненник операції «Гроза», і її розробник – майбутній Маршал СРСР Шапошников.
Читати більше
Вірменська молодь вимагає змін. Деякі особисті враження після молодіжної сесії AYSOR
Про вічну дружбу російського і українського народів, про вірменських жінок на кухні, кав'ярні, де не курять, та інші враження від Вірменії після молодіжного форуму.
Читати більше