Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"

9 лютого 2018
Редакція
"Мистецтво живопису, скульптури, слова було до цього часу верблюдом, нав'юченим різним мотлохом одалісок, єгипетськими і персидськими царями Соломонами, Саломеями, принцами, принцесами з їхніми улюбленими собачками і блудом венер, – пише художник Казимир Малевич у брошурі "Від кубізму до супрематизму", виданій до відкриття у Санкт-­Петербурзі виставки "Нуль-десять" 1 січня 1916 року (19 грудня 1915-го за старим стилем.) – Живопис був краваткою на накрохмаленій сорочці джентльмена і рожевим корсетом, що стягував розбухлий живіт ожирілої дами. Худож­ники були судовими слідчими, чинами поліції, а ще – адвокатами, веселими оповідачами анекдотів, психологами, ботаніками, зоологами, археологами, інженерами. Наші передвижники розмальовували горщики на парканах Малоросії і старалися передати філософію ганчірок. Ближча до нас молодь зайнялася порнографією і зробила з живопису чуттєвий хтивий мотлох. Але творчості не було".
 
wikiart.org
Казимир Малевич. Автопортрет, 1910 рік.
 
Будинок у Києві, де 23 лютого 1879 року народився художник, знесли у 1982-му. Вулиця, на якій він розташовувався, зараз носить його ім'я. Батько був поляком, мати – українкою. Родина часто переїздила, жила в селах на Поділлі та Харківщині. Вдома спілкувалися польською, із селянами – українською. В усіх анкетах Казимир вказував себе українцем. Лише раз "змінив" національність на польську – коли наприкінці 1920-х просив притулку в Польщі. Відмовили, бо вважали його комуністом. 1930-го Малевича викликають до СРСР з Берліна, де представляв свої картини. Одразу складає заповіт, який починає словами "Якщо мене уб'ють…" Художника звинувачують у шпигунстві на користь Німеччини. Допити підривають його здоров'я – Малевич помирає 15 травня 1935 року в Санкт-Петербурзі від раку простати. Труну для свого похорону спроектував власноруч. У поперечному розрізі вона мала форму хреста. У верхню частину білої кришки вписали чорний квадрат, біля ніг – червоне коло. Репродукцію "Чорного квадрату" несла його учениця попереду процесії. Тіло перевезли до Москви, де кремували. Попіл поховали в селі Німчинівка, неподалік столиці. Могилу зруйнували в 1940-х. Місце її розташування зараз невідоме.
***

Серед експонатів виставки "Нуль-десять" представлено найвідоміший витвір Малевича – картину "Чорний квадрат". Уперше він використав цей образ на два роки раніше, коли малював декорації до опери Михайла Матюшина "Перемога над Сонцем". Квадратом замінив сонце.

1913-го поет Василіск Гнєдов видав збірку "Смерть искусству". У ній було 15 віршів. Перший складався з одного речення, кожен наступний – все менший. Останній – "Поэма конца" – мав виглядав порожньої сторінки. На одному з поетичних вечорів друзі вирішили пожартувати над автором.

– А прочитай нам "Поэму конца", – попросили.

Гнєдов встав і мовчки перехрестив усіх присутніх. Такий підхід сподобався Малевичу.

– Тепер я знаю, з чого нам треба починати в живописі, – сказав він тоді Гнєдову. – З нуля.

Новий напрям Малевич називає "супрематизмом", від латинського supremus – "найвищий". "Це новий живописний реалізм, безпредметна творчість", – пояснює його суть. Після цього тиждень не може спати та їсти. А тоді малює "Чорний квадрат" – олією на полотні. Змішує глянцеву й матову чорні фарби – для глибокого оксамитового тону.

"Коли зникне звичка свідомості бачити в картинах зображення куточків природи, мадонн і безсоромних венер, тоді лише побачимо чисто живописний твір, – пише в маніфесті "Від кубізму і футуризму до супрематизму". – Я став нулями форм і виловив себе із трясовини багна академічного мистецтва. Я знищив кільце горизонту. Це прокляте кільце, що відкриває все нове і нове, відводить художника від мети до загибелі. Венера Мілоська – наглядний зразок занепаду. Це не реальна жінка, а пародія. "Давид" Мікеланджело – потворність. Його голова і торс наче зліплені з двох протилежних форм. Фантастична голова – і реальний торс".
 
wikimedia.org
Виставка "Нуль-десять" у Санкт-Петербурзі, початок 1916 року. На покуті – "Чорний квадрат" Казимира Малевича

 
Малевич з однодумцями готують виставку в художньому бюро Надії Добичиної на Марсовому полі в Санкт-Петербурзі. Називають її "Нуль-десять" – бо представлені роботи 10 ­художників, проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. У ніч перед відкриттям Казимир особисто розвішує полотна – щоб ніхто не побачив їх раніше часу. "Чорний чотирикутник" – так основна робота значиться у каталозі – чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони. Після цього від руки пише плакати, на яких пояснює ідеї супрематизму. У перший день вхід на виставку коштує рубль – як 4 кг борошна. Впродовж наступного місяця: 50 коп. для дорослих, 30 – для учнів.

Мистецтвознавці сприймають виставку критично. "Без сумнівів, це і є та ікона, котру панове футуристи ставлять взамін Мадонни", – коментує Олександр Бенуа в газеті "Речь". – Чорний квадрат у білому обрамленні – це не простий жарт, не простий виклик, не випадковий маленький епізодик, що стався в будинку на Марсовому полі. Це – один з актів самоствердження того начала, що має своїм іменем мерзоту порожнечі. Воно кічиться тим, що через гординю, пиху, нехтування всього любовного та ніжного – призведе всіх до загибелі".

Малевич відповідає у статті "Мистецтво ­дикуна і його принципи", опублікованій 28 березня 1918-го в газеті "Анархія": "Усе мистецтво до нас є старими светрами, які потрібно міняти так само, як ваші шовкові спідниці. Коли ви їх викидаєте, то купуєте нові. Чому ж ви не одягаєте костюми ваших бабусь, коли млієте перед картинами з їхніми напудреними зображеннями? Це все підтверджує, що тіло ваше живе у сучасності, а душа вбрана у старий бабусин ліфчик".
 
seenthis.net
Казимир Малевич. Чорний квадрат. 1915 рік. Полотно, олія, 79,5х79,5 сантиметра
 
Зараз "Чорний квадрат" Казимира Малевича зберігається у Третьяковській галереї Москви. Пізніше він створив три копії. 2002-го одну з них придбав за $1 млн російський мільярдер Володимир Потанін. Після чого передав на безстрокове зберігання в петербурзький Ермітаж. За оцінкою експертів, якби цю авторську копію виставили на світовий ринок, коштувала б до $80 млн.

Восени 2015-го реставратори виявили під "квадратом" ще одну картину. Ймовірно, Малевич використав як полотно свою старішу роботу. Також знайшли залишки стертого напису олівцем – "Битва негров ночью". Невідомо, чи його зробив автор, чи хтось інший. Але за цим текстом зрозуміло, що дотепер картина висіла у Третьяковці догори дригом.

"Чорний квадрат" закрив історію 500-літнього існування картини. В епоху Відродження її цінували як річ, що мала розказати, проілюструвати. Художники тоді були нарівні з письменниками та філософами. Далі картина втрачає все, чим вона була. Ближче до ХХ століття з неї зникає пряма перспектива. А в Малевича пропадає навіть рама. Квадрат залишається сам на білому тлі"

Тіберій Сільваші, 68 років, український художник
Автор: Олена Павлова
Джерело: gazeta.ua

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як біоритми впливають на продуктивність впродовж дня
Якщо правильно вибудувати графік активності та відпочинку, можна значно підвищити свою продуктивність впродовж дня. Для цього достатньо прислухатися до власних потреб і ритмів сну.
Читати більше