Казимир Малевич та його "Чорний квадрат"

9 лютого 2018
Редакція
"Мистецтво живопису, скульптури, слова було до цього часу верблюдом, нав'юченим різним мотлохом одалісок, єгипетськими і персидськими царями Соломонами, Саломеями, принцами, принцесами з їхніми улюбленими собачками і блудом венер, – пише художник Казимир Малевич у брошурі "Від кубізму до супрематизму", виданій до відкриття у Санкт-­Петербурзі виставки "Нуль-десять" 1 січня 1916 року (19 грудня 1915-го за старим стилем.) – Живопис був краваткою на накрохмаленій сорочці джентльмена і рожевим корсетом, що стягував розбухлий живіт ожирілої дами. Худож­ники були судовими слідчими, чинами поліції, а ще – адвокатами, веселими оповідачами анекдотів, психологами, ботаніками, зоологами, археологами, інженерами. Наші передвижники розмальовували горщики на парканах Малоросії і старалися передати філософію ганчірок. Ближча до нас молодь зайнялася порнографією і зробила з живопису чуттєвий хтивий мотлох. Але творчості не було".
 
wikiart.org
Казимир Малевич. Автопортрет, 1910 рік.
 
Будинок у Києві, де 23 лютого 1879 року народився художник, знесли у 1982-му. Вулиця, на якій він розташовувався, зараз носить його ім'я. Батько був поляком, мати – українкою. Родина часто переїздила, жила в селах на Поділлі та Харківщині. Вдома спілкувалися польською, із селянами – українською. В усіх анкетах Казимир вказував себе українцем. Лише раз "змінив" національність на польську – коли наприкінці 1920-х просив притулку в Польщі. Відмовили, бо вважали його комуністом. 1930-го Малевича викликають до СРСР з Берліна, де представляв свої картини. Одразу складає заповіт, який починає словами "Якщо мене уб'ють…" Художника звинувачують у шпигунстві на користь Німеччини. Допити підривають його здоров'я – Малевич помирає 15 травня 1935 року в Санкт-Петербурзі від раку простати. Труну для свого похорону спроектував власноруч. У поперечному розрізі вона мала форму хреста. У верхню частину білої кришки вписали чорний квадрат, біля ніг – червоне коло. Репродукцію "Чорного квадрату" несла його учениця попереду процесії. Тіло перевезли до Москви, де кремували. Попіл поховали в селі Німчинівка, неподалік столиці. Могилу зруйнували в 1940-х. Місце її розташування зараз невідоме.
***

Серед експонатів виставки "Нуль-десять" представлено найвідоміший витвір Малевича – картину "Чорний квадрат". Уперше він використав цей образ на два роки раніше, коли малював декорації до опери Михайла Матюшина "Перемога над Сонцем". Квадратом замінив сонце.

1913-го поет Василіск Гнєдов видав збірку "Смерть искусству". У ній було 15 віршів. Перший складався з одного речення, кожен наступний – все менший. Останній – "Поэма конца" – мав виглядав порожньої сторінки. На одному з поетичних вечорів друзі вирішили пожартувати над автором.

– А прочитай нам "Поэму конца", – попросили.

Гнєдов встав і мовчки перехрестив усіх присутніх. Такий підхід сподобався Малевичу.

– Тепер я знаю, з чого нам треба починати в живописі, – сказав він тоді Гнєдову. – З нуля.

Новий напрям Малевич називає "супрематизмом", від латинського supremus – "найвищий". "Це новий живописний реалізм, безпредметна творчість", – пояснює його суть. Після цього тиждень не може спати та їсти. А тоді малює "Чорний квадрат" – олією на полотні. Змішує глянцеву й матову чорні фарби – для глибокого оксамитового тону.

"Коли зникне звичка свідомості бачити в картинах зображення куточків природи, мадонн і безсоромних венер, тоді лише побачимо чисто живописний твір, – пише в маніфесті "Від кубізму і футуризму до супрематизму". – Я став нулями форм і виловив себе із трясовини багна академічного мистецтва. Я знищив кільце горизонту. Це прокляте кільце, що відкриває все нове і нове, відводить художника від мети до загибелі. Венера Мілоська – наглядний зразок занепаду. Це не реальна жінка, а пародія. "Давид" Мікеланджело – потворність. Його голова і торс наче зліплені з двох протилежних форм. Фантастична голова – і реальний торс".
 
wikimedia.org
Виставка "Нуль-десять" у Санкт-Петербурзі, початок 1916 року. На покуті – "Чорний квадрат" Казимира Малевича

 
Малевич з однодумцями готують виставку в художньому бюро Надії Добичиної на Марсовому полі в Санкт-Петербурзі. Називають її "Нуль-десять" – бо представлені роботи 10 ­художників, проте на 39 картинах не зображено жодного предмета. У ніч перед відкриттям Казимир особисто розвішує полотна – щоб ніхто не побачив їх раніше часу. "Чорний чотирикутник" – так основна робота значиться у каталозі – чіпляє на покуті, де зазвичай кріпили ікони. Після цього від руки пише плакати, на яких пояснює ідеї супрематизму. У перший день вхід на виставку коштує рубль – як 4 кг борошна. Впродовж наступного місяця: 50 коп. для дорослих, 30 – для учнів.

Мистецтвознавці сприймають виставку критично. "Без сумнівів, це і є та ікона, котру панове футуристи ставлять взамін Мадонни", – коментує Олександр Бенуа в газеті "Речь". – Чорний квадрат у білому обрамленні – це не простий жарт, не простий виклик, не випадковий маленький епізодик, що стався в будинку на Марсовому полі. Це – один з актів самоствердження того начала, що має своїм іменем мерзоту порожнечі. Воно кічиться тим, що через гординю, пиху, нехтування всього любовного та ніжного – призведе всіх до загибелі".

Малевич відповідає у статті "Мистецтво ­дикуна і його принципи", опублікованій 28 березня 1918-го в газеті "Анархія": "Усе мистецтво до нас є старими светрами, які потрібно міняти так само, як ваші шовкові спідниці. Коли ви їх викидаєте, то купуєте нові. Чому ж ви не одягаєте костюми ваших бабусь, коли млієте перед картинами з їхніми напудреними зображеннями? Це все підтверджує, що тіло ваше живе у сучасності, а душа вбрана у старий бабусин ліфчик".
 
seenthis.net
Казимир Малевич. Чорний квадрат. 1915 рік. Полотно, олія, 79,5х79,5 сантиметра
 
Зараз "Чорний квадрат" Казимира Малевича зберігається у Третьяковській галереї Москви. Пізніше він створив три копії. 2002-го одну з них придбав за $1 млн російський мільярдер Володимир Потанін. Після чого передав на безстрокове зберігання в петербурзький Ермітаж. За оцінкою експертів, якби цю авторську копію виставили на світовий ринок, коштувала б до $80 млн.

Восени 2015-го реставратори виявили під "квадратом" ще одну картину. Ймовірно, Малевич використав як полотно свою старішу роботу. Також знайшли залишки стертого напису олівцем – "Битва негров ночью". Невідомо, чи його зробив автор, чи хтось інший. Але за цим текстом зрозуміло, що дотепер картина висіла у Третьяковці догори дригом.

"Чорний квадрат" закрив історію 500-літнього існування картини. В епоху Відродження її цінували як річ, що мала розказати, проілюструвати. Художники тоді були нарівні з письменниками та філософами. Далі картина втрачає все, чим вона була. Ближче до ХХ століття з неї зникає пряма перспектива. А в Малевича пропадає навіть рама. Квадрат залишається сам на білому тлі"

Тіберій Сільваші, 68 років, український художник
Автор: Олена Павлова
Джерело: gazeta.ua

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

ArtKids підбиває підсумки конкурсу малюнку...
​Дорогі друзі! Запрошуємо Вас поринути в атмосферу дитинства, казковий світ дитячого малюнку. 18 лютого о 12-00 в Центрі сучасного мистецтва М17 відбудеться Благодійний творчій захід для юних художників.
Читати більше