Кавова кантата, або Реклама від Баха

23 листопада 2015
Oleksandra Orlova

Безумовно, спочатку була кава! Вона з’явилася у Європі в крихітних об’ємах і продавалася виключно арабами за шалені гроші. Щойно голандцям вдалося розірвати "порочне коло" арабської монополії і облаштувати кавові плантації на Яві та Суматрі, кава попливла в Європу нестримними потоками, й стала доступна не самим лише монархам. Хоча слава "королівського" напою, й назва найпоширенішого сорту "арабіка" так за нею і залишилися донині.


18-те століття в Австрії та Німеччині промайнуло під звуки неперевершеної музики й аромати кавового напою. Музика і кава фактично стали символами цих двох держав, а почалося все в затишних кав’ярнях, де, подібно до музичних салонів, іноді влаштовували вистави та концерти. Проте не все було так безхмарно: деякий час в Німеччині існував рух за заборону кави для жінок, через міф, що кава, начебто, робить їх безплідними.
 


Багато німців з недовірою ставилися до нового напою: вони віддавали перевагу традиційному пиву, і взагалі погано сприймали все, що не мало німецького коріння. У багатьох місцях продаж кави обкладався високими податками, а в деяких регіонах напій був просто заборонений. Міркуючи про популяризацію кави та її реабілітацію в жіночому колі, власник кавового будинку Циммермана в Лейпцигу вирішив замовити спеціальний музичний твір, присвячений каві — легкий за жанром, розважального характеру і невеликого обсягу, аби його можна було виконати в стінах кав’ярні.
 


Із замовленням він звернувся до Йогана Себастьяна Баха, який щойно отримав посаду керівника Музичної колегії (Collegium Musicum). Разом зі світським ансамблем він виконував свою музику в кав’ярні Циммермана щоп’ятниці взимку та щосереди улітку, й відмовляти господарю кавового будинку аж ніяк не збирався. Трохи поміркувавши, він згадав про поета-сатирика Пікандера (Християна Фрідріха Хенріка) і звернувся до нього з приводу створення лібретто.
 


Ще у 1727-му році Пікандер написав новелу, в якій жартував з приводу пристрасті до кави та її заборони. Король Франції, розповідав поет, наклав вето на вживання кави у своїй столиці. Після цього жінки почали масово вмирати, немов уражені моровою виразкою. Лихо спинилося лише тоді, коли заборону було скасовано. Під враженням від жіночої пристрасті до кави Пікандер створив свою новелу, яка з рештою була надрукована у його збірці 1732-го року. Їй і судилося стати лібретто для "Кавової кантати".
 


Сюжет кантати лаконічний: старий Шлендріан (німецькою Schlendrian — рутина, старий звичай) бажає, аби його дочка Лізхен відмовилася від кави, якою вона аж надміру захоплена. Даремно Лізхен благає батька не бути таким суворим: вона ж бо зачахне без улюбленого напою. Ніякі вмовляння Шлендріана не допомагають. Заради кави Лізхен готова відмовитися від прогулянок, нового вбрання та розваг. Лише коли батько залякує її забороною вийти заміж Лізхен погоджується не пити каву, але за умовою, що чоловік для неї буде знайдений просто сьогодні. Шлендріан відправляється на його пошуки, а Лізхен дає собі обіцянку не мати справи з нареченим, поки він не підпише шлюбний контракт з умовою дозволити дружині пити каву, коли вона цього забажає.
 


Вперше готовий музичний твір був виконаний взимку того ж 1732-го року, звісно ж, в лейпцизькій кав’ярні Циммермана. "Кавова кантата" була справжньою подією у світі кавоманів і привернула чималу увагу публіки, таким чином фактично ставши першою рекламою кави у світі: повноцінним шоу з власним сюжетом і музичним супроводом. Вистава навіть починалася зі слів, звернутих до глядачів: "Schweigt stille, plaudert nicht" (з нім. "Тихіше, ані пари з вуст"), які стали її другою назвою, хоча в музичному світі кантата була відома під більш прозаїчним заголовком — "BWV 211". Але головним рекламним слоганом стали слова:

"Ei! wie schmeckt der Coffee süße,

Lieblicher als tausend Küsse,

Milder als Muskatenwein."

"Ох, який солодкий кави смак,

Солодший, ніж тисячі цілунків,

Ніжніший за мускатне вино."

Крім того, "Кавова кантата" виявилася передвісницею жанру комічної опери, адже навмання була написана за всіма її канонами, лише коротшою за обсягом. Наврядчи Йоган Себастьян Бах міг собі уявити, що через півстоліття аналогічні твори носитимуть назву "зінгшпіль", а його юний колега Моцарт розвине їх до рівня безсмертних світових шедеврів.
 


"Кавовій кантаті" також судилося стати безсмертною, хоча вона була далеко не найвидатнишим твором композитора, але вона стала першою музичною композицією, присвяченою каві — першою рекламою кави, якщо бажаєте. Такою, що пройшла крізь століття і залишилася актуальною. Зараз "Кавову кантату" виконують найкращі вокалісти оперних та оперетних театрів. Є вона і в репертуарі Київського театру оперети. А ось одне з найкращіх її виконань від Амстердамського барокового оркестру і хору під управлінням Тона Коопмана:

Що стосується кав’ярні Циммермана, то вона проіснувала ще досить довго і, ймовірно, пригощала б відвідувачів кавою і зараз, якби її будівля не була зруйнована під час Другої світової війни. Тепер про неї нагадує лише меморіальна дошка і, звичайно, "Кавова кантата" Баха.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фестивалі, які пройдуть цього літа в Україні
Друзі, літо набирає обертів, а це означає, що починаються літні фестивалі. Ua Modna підготувала для вас корисну інформацію, які заходи необхідно відвідати в Україні, хто стане головними хедлайнерами та багато іншого. Детальніше в статті.
Читати більше