Чи доводилось вам коли-небуть чути таку назву як "Карпатське море"?
Мені так, однак я не мав жодного поняття, що це. Коли ж вкотре, десь в мережі, перед очима знову промайнула ця назва, банальна людська цікавість змусила мене все ж таки заглянути в пошуковець та з’ясувати, про що ж таки йдеться.
Вигляд з космосу на залишки від будівництва “Карпатського моря”
photo-lviv.in.ua
Перші видані результати в пошуку мене не дуже потішили. Кілька з них посилались на усім відомий гірськолижний курорт, ще декілька – стосувались взагалі Закарпаття. Однак, все таки один з виданих результатів в пошуку привернув мою увагу. В першу чергу, мабуть тим, що стосувався рідної мені ріки Стрий.
Ймовірні залишки шлюзів від незбудованої греблі.
Проживши чимало років у місті на березі згадуваної річки я ніколи, у той час, не чув назви "Карпатське море". Тому це мене ще більше здивувало і привернуло мою цікавість. Загорівшись азартом та інтересом я вирішив врешті-решт з’ясувати, що ж це за "море" на моїй рідній ріці.
Як виявилось ніякого "Карпатського моря" на річці Стрий так і не має. Та річ не у неправильних результатах пошуку. Як з’ясувалось, згадана назва стосується нереалізованого радянського будівництва в
Карпатах під кінець усієї "совєцкої" епохи. Хоча дізнавшись про деталі цього будівництва, я не надто шкодую, що моря на ріці Стрий так і не має.
Стікши донизу, вода би потрапляла у два тунелі довжиною близько 500 м.
photo-lviv.in.ua
Отже, у не дуже далекому 1979 році радянським керівництвом був затверджений проект будівництва величезного водосховища на річці Стрий в межах Карпатських гір. Та з якою метою задумувалось таке будівництво? За офіційною версією, тут мало бути величезне водосховище для забезпечення водою Львова, яке б одночасно використовувалось і з рекреаційною метою, а потуги води ще й забезпечували би потужності гідроелектростанції, що також мала місце в розробленому проекті. Однак, це лише за офіційною версією.
А от неофіційних версій аж декілька, і вони є набагато цікавішими. За однією з них тут планувалось побудувати якийсь новітній військовий об’єкт. На користь цього, за переконанням місцевих мешканців, свідчать загальний розмір будівництва і ресурсів на нього затрачених, величезні 6-метрові тунелі прориті поруч. Та й у ГЕС в цьому місці по великому рахунку й потреби не було, оскільки регіон і так був достатньо забезпечений електроенергією, можлива потужність станції була б невеликою. Тож ГЕС ніби мала бути лише прикриттям, аби західні розвідники не запідозрили чогось неладного у масштабному будівництві посеред Карпат, зовсім неподалік кордону з Європою.
На зворотному кінці тунелів утворилось озеро доволі дивного кольору.
photo-lviv.in.ua
Знаючи радянську владу, така версія видається доволі реальною. Як і версія, що, свого часу, геологами тут були виявлені величезні поклади радіоактивних копалин і будівництво ГЕС та водосховища розгорталось саме під промислові потреби видобувальників. Теж про видобуток, однак уже не радіоактивних копалин, а водню, яким нібито багата ріка Стрий, говорить третя неофіціна версія.
Та, що б там не збирались побудувати радянські будівничі, це в будь-якому випадку могло стати справжньою техногенною катастрофою для цього краю. По-перше, води водосховища повністю б затопили села Довге, Нові та Старі Кропивники та Перепростине, що розташовані навколо. По-друге, зникли б популярні цілющі джерела навколо, в тому числі й всім відома трускавецька "Нафтуся". По-третє, невідомо на що перетворилася б найстрімкіша річка України разом з її багатою фауною.
Залишки об’єктів, іменованих як аварійний злив, хоча розташовані вони вище від рівня дамби.
photo-lviv.in.ua
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
