Канів. Думи Кобзаря

26 березня 2018
Mihal Vlad

Колись і Він тут стояв. На тій кручі. Думав про своє. Про землю свою рідну й неосяжну. Про часи, що конче ще прийдуть та зглянуться із його тамтешніми думками. 

З його батьківським болем про Україну!   

КАНІВ

                      …Було видно, було чути,

                              Як реве ревучий.

                        Тарас Шевченко. "Три літа"

                        25 декабря 1845, в Переяслові

Не відпускає мене круча.

Так!

Саме та – де Він стояв…

На лівий берег, де ревучий

на плесах верби обійняв,

вдивлявся довго…

Наче бачив, які услід прийдуть віки,

як заздрість з'їсть тебе, земляче,

що по той бік Чарун-ріки.

Як ти – заздалегідь! – збираєш

полки затятих кріпаків

й про себе тихо проклинаєш

тих славнозвісних козаків.

Усе – не так!

В чужому домі

і вимова – на шкереберть,

й сміх веселіший – жарт не втомить,

а пісні про життя і смерть.

Відвертіше нам тут вдається.

Казати можемо усе

і гопака – як заманеться –

утнемо так, що піт в лице.

У коло станьмо, в оборону,

не віддамо Її – на скон!

Не чує, хай, твої прокльони,

з ярмом не вдягне твій закон.

Розберемося тут з лихими

на Богом відданій землі.

Поцарювали! Лихо з ними,

та нам – з-за них – робить в імлі,

щоб потім довго і щасливо

тут жити й вік не горювать.

Самим собі співать наживо

і прадідів – не забувать!

24 березня 2018
Михал Влад

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше
АПЕЛЬСИНОВИЙ МАРМЕЛАД ЗА РЕЦЕПТОМ ПАДДІНҐТОНА
​Трапляється так, що фільм дуже сильно припадає до душі. Після перегляду усю ніч сниться, як будуєш хижку на безлюдному острові, перебираєш таємничий мотлох на горищі або блукаєш Нарнією. Цього разу зі мною знову так сталось.
Читати більше