Камікадзе: історія та походження

Назва японських воїнів камікадзе («божественний вітер») походить від двох слів: камі — божество і кадзе — вітер. Назва ця народилася давним-давно, у 1281 році, коли сильний тайфун чудесно врятував Японію, обрушившись на війська хана Хубілая, який намагався захопити країну, розказують "Тут цікаво".

Перебуваючи під враженням від неймовірного збігу обставин і щасливого результату подій, японці дали назву рятівному вітру — «божественний»!

У кінці Другої світової війни «божественний вітер» виявився до речі. Авіація країни сонця, що сходить, у 1944 році переживала не найкращі часи. Військова авіація Японії серйозно поступалася американським аналогам, величезна кількість пілотів-асів загинула в боях, лагодити літаки було нічим, пального не вистачало. Командувач першим повітряним флотом, віцеадмірал Такідзіро Онісі, сформував загони льотчиків — камікадзе, метою яких було знищення кораблів супротивників тараном — літаками, завантаженими бомбами.

Для вербування в ряди камікадзе претендентам розсилалися спеціальні анкети, в яких звучало одне питання: «Чи хочете ви стати камікадзе?». Але був у цьому документі один нюанс — відповідь «ні» як такою була відсутня. Правильніше, вона була, але запитання було сформульоване так, що відмова була рівносильною визнанню в боягузтві. Проте японському воїнові камікадзе і його сім'ї гарантувалася шана та загальна повага, також японський камікадзе ставав на одну сходинку з богом.

Японці, а дух самураїв завжди незримо присутній в Японії, вишикувалися в черги до військкомата. Звичайно, взяти могли не всіх. Сімейних людей у смертники-камікадзе не брали, тому іноді ситуація доходила до абсурду. Найяскравішим прикладом подібного став один епізод. Якийсь Хадзіме Фудзі отримав у військкоматі відмову, оскільки одружених і з дітьми в смертники не брали, а дітей у нього було двоє. Дружина майбутнього камікадзе, щоб дати чоловікові можливість дорівнятися до бога, вбиває дітей і себе. Після чого Хадзіме Фудзі все-таки стає камікадзе.

Загалом охочих було хоч відбавляй, але став відчуватися серйозний недолік літаків, що доставляють бомби на голови своїх ворогів. Японія швидко налагоджує виробництво літаків, ось тільки якість залишала бажати кращого. Аби літак зміг долетіти до цілі. Наприклад, у моделі літака «Накадзіма Кі-115 Цуругі» (Nakajima Ki-115 Tsurugi) шасі відвалювалися відразу після того, як літак підніметься в повітря, щоб використовувати його ж для запуску наступного літака. Посадка ж йому була вже не потрібна.

Поряд зі звичайними літаками японські камікадзе використовували дерев'яні планери «Йокосука MXY7 Ока» (Yokosuka MXY7 Ohka), які мали свій ракетний двигун. Планери чіплялися до бомбардувальників і піднімалися в небо, далі, після набору потрібної висоти, відчіплювалися, і до цілі їх уже доставляв власний ракетний двигун. Армія Японії намагалася використовувати все, що більш-менш літало і могло доставити камікадзе і його небезпечний вантаж до ворожого кораблі.

Японський камікадзе повинен був обов'язково загинути. Якщо камікадзе випадково виживав, то на нього і всіх його близьких навішувався ярлик ганьби. Однак існує одне «але» ... Пілот зобов'язаний був вижити, якщо з яких-небудь причин його літак не міг долетіти до мети. Камікадзе повинен був повернути літак на базу і зробити ще одну спробу. В історію увійшов цікавий випадок. Пілот-камікадзе, унтерофіцер Ямамура, тричі не долітав до мети, і повертався назад, і навіть пережив ядерне бомбардування. Спочатку бомбардувальник, який повинен був доставити літак-снаряд на висоту, був збитий. Потім Ямамура повернувся на базу при неможливих польотних умовах. Потім у нього заклинив механізм відчеплення, і Ямамура не зміг відчепитися від бомбардувальника-носія. Більше бойових вильотів не було, і невдаха камікадзе пережив закінчення війни.

Насправді, дії японських камікадзе були дуже ефективними. Вони відправили на дно 81 корабель флоту Америки і завдали серйозних пошкоджень 195 кораблям, за підрахунками японської сторони. Америка надала дещо іншу статистику — 34 корабля потоплено і 288 кораблів серйозно пошкоджені. Як завжди, правда буде десь посередині. І все це попри те, що переважна більшість камікадзе була збита. Ще не можна не відзначити очевидного факту, що дії японських камікадзе несли сильний деморалізаційний вплив на військовослужбовців американської сторони.

Ще варто згадати, що серед японських камікадзе були не тільки пілоти літаків. Японці використовували пілотовані камікадзе-торпеди, які випускалися з підводних човнів.

Також японці використовували для підриву кораблів катера невеликих розмірів, навантажені вибухівкою. За період війни було навчено близько 4000 вояків камікадзе. Це були юнаки, практично цвіт нації, вік яких становив менше близько 20 років. Виховані в дусі і традиціях древніх самураїв вони йшли на смерть цілком добровільно. Їх шанували, як справжніх героїв, які з честю виконали свій обов'язок перед народом і померли за Японію і свого Імператора.