Іван Похитонов - чародій із України

Геній українських міньйонів, писав на маленьких дощечках лимонного або червоного дерева найтоншими пензлями, під лупою; потім полірував рибною кісткою ювелірне зображення. Чародій із України, який уславився міньйонами, маленькими картинами на дереві - 72-річний художник Іван Похитонов упокоївся 23 грудня 1923 р., м. Льєж, Бельгія. 
 
Він народився 8 лютого 1850 р. у с. Мотронівці на Херсонщині. Батько – Павло Данилович, дворянин, артилерійський офіцер, син запорізького козака Данила Похитона; мати — Варвара Бєлич, сербка. Він закінчив приватний пансіон у Катеринославі, потім учився в кадетському корпусі в Полтаві та реальній гімназії в Миколаєві. 

Далі була Одеса, природничий відділ фізмату, лекції Іллі Мечникова. Тут добродушний велет Іван Похитонов подружився з художником-силачем Миколою Кузнєцовим, зацікавився живописом, але професійно не навчався. 

У 1871 р. він з матір'ю та хворою сестрою Анастасією виїхав до Женеви. Там Іван вперше виставив свої твори у художньому магазині і їх придбала приватна колекція. І знову батьківщина, п'ять років у Одесі, потім переїзд у рідну Мотронівку. Духмяний степ, його люди стають героями міньйонів Похитонова.

Мистецтво так захопило українця, що він подався його вивчати: в Італію, потім у Париж. Похитонов починав самоуком. У Парижі учився у пейзажиста А. Боголюбова, вивчав живопис барбізонців, К. Коро, імпресіоністів. Скромний, чистий талант був помічений. Івана Похитонова часто запрошував Іван Тургенєв, Поліна Віардо, художники В. Полєнов, І. Рєпін. Іван Похитонов рідко робив портрети, але зображення Тургенєва стало "живішим за живого". У 1878 р. роботи Похитонова були виставлені в Салоні Єлисейських полів.

У Франції Похитонов обрав життя мандрівника: він місяцями плавав річкою, зображуючи її; їздив у спеціальній кибитці, де зверху облаштовувалося підсвітлення, ще деякі деталі. На такій натурі художник перемерзав, отримував чергові плеврити, але не каявся. В Європі ствердилася думка, що кожна робота Івана Похитонова - це шедевр, який вражає тонким смаком, витонченістю, соковитістю. Практично всі його роботи розкуповувалися наперед. 

У 1885 р. на замовлення Олександра III Похитонов виконав 5 панно, що зображували місця боїв у Болгарії під час російсько-турецької війни 1877–1878 рр. Усього цар придбав 16 творів художника. На замовлення Миколи II виконав серію пейзажів курортів Франції. 
 
Художник-мандрівник отримав супутницю, молодшу за Івана на шість років. Матильда Вульферт баронеса, дочка полковника; її батько - німець, мати – шведка. Матильда цілеспрямовано йшла до своєї мети: вивчала медицину в Сорбонні. Весілля молодих відбулося 30 жовтня 1882 р. у Чернівцях. Під час їхнього пленеру народилася дочка Віра, згодом з'явилися Ніна та Зоя. Маючи трьох малят, Матильда захистила докторську дисертацію, як лікар дерматолог – венеролог; стала відомим клініцистом, автором спеціальних книг і статей. На жаль, сталевий характер Матильди призвів до розлучення, після якого екс-дружина заборонила будь-які зустрічі дочок із батьком. 

Але теплою леліткою стала молодша сестра Матильди – Євгенія Вульферт, цивільна дружина Івана Похитонова, мати його єдиного сина. З 1893 р. вони жили в Бельгії, у передмісті Льєжа, де мешкала сестра Анастасія та її чоловік І. Лазаркевич – народоволець, втікач із сибірської каторги. 

Мандрував Похитонов Італією, Францією, кожного року приїздив в Україну, працював на натурі в рідному краї. Потім купив садибу Жабівщина, гадав оселитися там назавжди. 

У 1904 р. художник без вищої освіти був удостоєний звання дійсного члена Академії мистецтв у Петербурзі. Тільки б творити, але людину міцного здоров'я обступили хвороби: різко падав зір, здавала нервова система... Та Іван Похитонов працював до останнього дня.

Остання персональна виставка робіт художника відбулася в Льєжі у 1922 р. 

Помер 72-річний майстер шедеврів 23 грудня 1923 р., м. Льєж, Бельгія. Похований у Брессу біля Льєжа в родинному склепі.

Сьогодні у Франції, Бельгії живуть нащадки Івана Похитонова: онук диригент Ігор Маркевич, правнука Аллегра Шапюї.