Іван Крамськой

"Я продаю себе, хто купить? Візьміть мене в оренду за тисячу рублів за місяць!" – писав багатіям художник…
 
uahistory.com
 
8 червня 1837 народився Іван Крамськой у козацькій слободі Нова Сотня, яка знаходилася тоді на околицях Острогозька. Саме прізвище художника свідчить про те, що колись його пращури мали справу з крамом (у російській таке слово відсутнє), можливо, займалися торгівлею ("крамарювали"). Дід Федір був військовим поселенцем, служив волосним писарем. Батько Микола служив в Острогозькій міській думі столоначальником і отримував 10 рублів за місяць. Мати – Настасія Іванівна Бреусова, старовинного козацького роду. У родині було п’ятеро дітей: троє хлопців (Іван був найменшим) і двоє дівчат, які рано померли. Своя хатина, вишня біля ґанку – основні спогади дитинства – вулиця: влітку річка, взимку гірка та санки. Років із семи сіроокий Ванько почав малювати геть усе і на всьому. А ще він знайшов у льосі глинище – і почав ліпити козаків.

Батька бачив мало, бо той крім роботи ще підпрацьовував у гільдії – це дозволяло не бідувати. Та любив Микола Федорович прикластися до оковитої, любив прискіпуватися до всього.



Коли Ванькові було 12, батько помер, його посаду в думі посів старший брат Михайло і теж служив до останнього дня життя. Середній брат Федір був учителем підготовчих класів повітового училища.

Перші букви та цифри Ванько вивчив у хаті сусіда 1844-го року, там же прочитав Псалтир. А потім – училище, де був першим учнем. Так хотілося учитися в гімназії, але грошей бракувало… З того часу заздрив освіченим людям, казав про себе: "Я самоук у всьому, крім грамотності". З 14-ти років худенький сором’язливий Ванько пішов на свій хліб: служив писарем у думі. Був віртуозом каліграфії, малював французьким олівцем, запоєм читав книжки. Друг середнього брата, фотограф Тулінов любив малювати, він поділився з Іваном фарбами.

Нарешті мати відвезла хлопця у Воронеж, до найкращого іконописця, підписали контракт на шість років. Та замість навчання Ванькові дісталася важка робота. Через три місяці з великим скандалом мати забрала сина. Старший брат аж ніяк не хотів годувати Івана. І раптом у 16 років Ванько став Іваном Миколайовичем: його прийняв ретушером на роботу фотограф-вихрест Яків Данилевський. Робота Крамського так сподобалася хазяїну, що він забрав юнака з собою у Харків.

Довелося Іванові прощатися зі своїм першим коханням.

Важкою була служба у Данилевського, пробував Крамськой брати уроки акварельного живопису у Безперчого, але не знайшов спільної мови. Три роки служби, постійні поїздки. Нарешті після сварки Крамськой кинув службу та подався у Петербург. Там він дуже швидко став "богом ретуші", добре заробляв на портретах, навіть дозволив собі розкіш – одружився з Софією Миколаївною, завів шестеро діточок.
 
uahistory.com
 
Подружився 30-річний Крамськой із 19-річним геніальним хлопчиком Федором Васильєвим. Зважився Крамськой поступити до Академії мистецтв. Там Іван чекав побачити храм і "полум’яні промови професорів", але розчарувався… За свої студентські роботи Іван Крамськой одержав золоту медаль Академії, але бунтівний характер усе зіпсував Крамському.
 
uahistory.com
 
У рік закінчення навчання в Академії Крамськой очолив "бунт чотирнадцятьох", коли 14 випускників відмовилися писати дипломну роботу на задану тему, покинули Академію без дипломів, організували Товариство пересувних художніх виставок. Серед передвижників було багато українців – Микола Ґе, Архип Куїнджі, Олександр Литовченко, Ілля Рєпін і Микола Ярошенко.
 
uahistory.com
 
Перша виставка "передвижників" відбулася 1871-го р. і Крамськой представив свою картину на українську тему – "Русалки. Травнева ніч", перша з низки задуманих полотен, якими Крамськой думав ілюструвати "Вечори на хуторі" Миколи Гоголя. Того ж року Іван Крамськой створив портрет Тараса Шевченка. Після перебування у Петербурзі та Москві пересувна виставка поїхала до Києва та Харкова.
 
uahistory.com
 
Вирішив Крамськой заробити на портретах і побувати за кордоном за власні кошти. Побував у 1876 р. у Відні, Трієсті, Римі, Неаполі, прожив кілька днів на розкопках у Помпеї, далі Марсель і Париж. У столиці Франції Крамськой зупинився у Боголюбова, який поїхав на літні екскурсії та віддав свою майстерню. Крамськой у Парижі зустрівся з Рєпіним та Савицьким, з Верещагіним.

Та в три погибелі його скрутили відомості з дому: у жовтні 1876-го помер улюблений син Марко, у важкому стані був Іван (помер у 1879-му). Він уявив стан дружини, дорогих йому дітей – кинув новісіньку майстерню і повернувся в Петербург ("Залишатися було б злочином", – написав він Третьякову). Знову підробітки остогидлі портрети, але гроші текли з рук, наче вода в пісок. Побудував собі майстерню, але сирий барак із сьомої ранку до вечора забирав здоров’я. Так почалася його стенокардія. У 1879-му інфаркт, подих могили змінили Крамського: у нього завжди на першому місці було мистецтво, тепер – рідні. Після інфаркту він почав відкладати гроші для родини, адже крім своїх чотирьох дітей утримував двох братових сиріт. Тоді ж створив портрети кожного члена родини.
 
Син Анатолій
uahistory.com

  Дочка Софія
uahistory.com
 
Син Микола
uahistory.com

Гордий художник, який звик допомагати іншим, із 1880 р. розсилав листи багатіям: "Я продаю себе, хто купить? Візьміть мене в оренду за тисячу рублів за місяць!" Не взяли…

А серце відмовлялося працювати: розширена аорта стукала у друге ребро, різкий біль розривав груди, руку, лікоть… Сухий кашель часом трусив хворого. Жив на морфії, писав остогидлі портрети, щоб заробити хоча б вісім тисяч на рік.
 
uahistory.com
 
І творив: 1883-го – виспівав "Невідому", 1884-го "Невтішне горе". Він любив усіх і прощався з усіма…

Вранці 5 квітня 1887-го Крамськой весело й бадьоро писав портрет доктора Раухфуса, вів жваву розмову. Та ось художник зупинив свій погляд на лікареві, похитнувся і упав прямо на палітру.
 
uahistory.com
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Чоловіча білизна: на що звернути увагу при виборі
Практичність давно стала ознакою комфорту в носінні одягу. Ми часто пишемо про тренди на одяг та взуття в різні сезони. Та сьогодні поговоримо про невід’ємну частину чоловічого гардеробу — чоловіча білизну. Розберемо найзручніші варіанти для носіння та чому варто віддати їм перевагу.
Читати більше
Як вибрати сережки відповідно до форми вашого обличчя
Час від часу ми розповідаємо про те, як світ і мода змінюють одне одного. Мабуть, ви самі це відчуваєте по тому, як змінюються тренди. Адже вони чутливі до культурного підґрунтя. Сьогодні ми поговоримо про прикраси, зокрема про золоті сережки. Розповімо, як правильно обрати і купити золоті кульчики, які будуть личити формі вашого лиця.
Читати більше
ЖИВОПИС ВАСИЛЯ ПОПОВИЧА: НЕЗЕМНА КРАСА КАРПАТСЬКИХ КРАЄВИДІВ, ЧАРІВНІ МІСЬКІ ПЕЙЗАЖІ, СОКОВИТІ НАТЮРМОРТИ
У його роботах немає напруги, драматизму, а є спокій і мальовнича привабливість природи; принадність для прогулянок і споглядання старовинних вулиць і будинків; розкішність зображеного в натюрмортах.
Читати більше