Іван Дорн запрошує до Танцю Пінгвіна, але російські “мужикі - нє танцуют”!

Вам  потрібно розповідати про те, хто такий Іван Дорн? Якщо – так, значить вам або більше сорока років, або менше п’яти… Що ж, коротко -  біографічні дані: Іван Дорн був народжений у 1988 році у суворому російському місті Челябінск, але вже у 1990 році переїхав разом з батьками до України та оселився у Славутичі. Про дитячі роки він згадувати не полюбляє, адже не спроста він змінив прізвище з батькового Єрьомін на материне Дорн, тим самим розірвавши зв’язок з тяжкими спогадами.
 

Співати Іван почав ще змалечку. Як стверджує сам, своїм співом він “заробляв” хороші оцінки у школі – просто тішив вчителів. Далі були  численні вокальні конкурси та перемоги. Одного разу на концерті культового гурту Jamiroquai Дорн зустрів Анну Добриднєву, разом з якою створив гурт “Пара Нормальних”. Звичайно, основний репертуар гурту відносився до “чистої попси”, але нетрадиційне аранжування та оригінальний по тембру та манері вокал Івана додавали родзинок і перцю творчим наробкам “Пари Нормальних”. І от, на піку популярності, Іван залишає гурт та відправляється у вільне плавання телевізійними каналами, концертними майданчиками та звукозаписуючими студіями.

Без сумніву, Іван Дорн є одним з найуспішніших музичних проектів України за останні п’ять років. Творчі кола називають його "головним російськомовним артистом сучасності”. Залишившись один на один зі своїм творчим “я” Дорн зробив безпрограшний вибір стилістики у бік міксу репа, нео-диско, хауса з максимально відчутною базою фанку. В його композиціях фанк – наче основна страва, приправлена безліччю різноманітних спецій та додатків..
 

І якщо Україна практично випестила свого Іванка, виховала з нього артиста, дала можливість спробувати себе у різних культурно-мистецьких проектах і жанрах, то Росія свого Ваньку отримала уже “готовеньким”. Українці, котрі слідкували за творчим шляхом Дорна від початку (а це, здебільшого дівчата, які мліють від його привабливості) були вражені сольним проектом та метамарфозами улюбленого виконавця. А от росіяни відчули справжній екстаз від появи Івана на їх радіо та телепросторі раптово. Про початок “Дорноманії” свідчив той факт, що за перших 2 місяці після виходу першого сольного альбому Іван Дорн дав 20 концертів у російських нічних клубах. Виключно “живе” виконання під “живий” музичний бенд  - це те, що залишається незмінною догмою для виконавця.

І от, з початком зростання громадянської активності в Україні, коли більшість артистів повтікали гріти кісточки під теплим сонцем Мальдів чи Єгипту за гроші від новорічних корпоративів, Іван Дорн зробив недвозначний “реверанс”, якщо не сказати справжній уклін своїй другій батьківщині, якою для нього є Україна. Він записав кавер-версію давнього хіта гурту “Скрябін” – “Танець пінгвіна” та одразу відзняв кліп на цю композицію. 

Автор даної статті дозволить собі надати власну оцінку цьому музично-візуальному матеріалу, але з радістю дізнається  й інші думки у коментарях до даного “посту”. Отже, кавер вийшов значно драйвовішим та “смачнішим” за оригінал. Композиція заводить, заспокоює, запалює та гасить – одним словом, викликає цілу купу різнобічних емоцій та відчуттів , як і ті події, котрі відбуваються сьогодні в нашому суспільстві. Тому тут – повна гармонія: ліризм та радикалізм в одному флаконі, на базі чогось старого народжується щось зовсім нове.. А от стосовно кліпу, то не можливо не відзначити абсолютний  “закос” під  деякий відеоматерал ікон електронної музики – британський гурт “Prodigy”. Чи добре це чи погано – важко сказати. Звичайно, дуже непросто творити абсолютно ексклюзивний продукт в наш час. З огляду на це, вважаю, що якщо продукт якісний, але схожий саме на “Prodigy”, то це в будь-якому разі гарно.

Та, повертаючись до назви цієї оповідки, ми розуміємо, що любов Івана Дорна з Росією здається натикнулась на серйозні перешкоди. Не встиг на одному з музичних каналів "братньої країни" вийти кліп “Танець пінгвіна”, як одразу ж його заборонили до трансляції на усіх просторах Російської Федерації. Досі не відомо офіційну причину такого рішення, але можна здогадатись, що основну роль у цьому відіграв парубок, котрий танцює у “світшоті” з національним гербом України - тим самим знову приковуючи увагу до нашої боротьби за демократію. Звичайно, росіяни не зможуть розповісти правду про дане рішення. От, цікаво, що ж вони вигадають? Можливо, так: пісня називається “Танець пінгвіна”, а в кліпі танець виконує темношкірий хлопець. Тобто, по логіці речей, Дорн називає темношкірого хлопця пінгвіном – все, причина є: расова дискримінація в чистому вигляді, нанесення шкоди честі та гідності танцюриста.. Ну, якось так.. Що ж, Іване, любов – зла, полюбиш і .. Росію.