Історія української гривні. "Горлинка" Нарбута

5 січня 1918 року на території України були введені в обіг так звані "100 гривень УНР", виконані за ескізом художника-графіка  Георгія Нарбута. Саме з цією купюрою пов’язаний вибір тризуба як символу Української Держави.
  Тризуб Володимира Великого, взятий художником Нарбутом за основу ескізу

Згідно з оголошеним ще в 1917 році конкурсом на найкращий проект грошового знаку, знаменний ескіз купюри номіналом в 100 карбованців виконав український  художник Георгій  Нарбут (1886-1920), один із засновників Української Академії Мистецтв. Художник створював замальовки мундирів  українського вояцтва, а також є автором малої Державної печатки України часів гетьмана Скоропадського. Його авторству належить цикл державних паперів, ескізи численних грамот, банкнот та марок. Не цурався Георгій Нарбут і більш вільних, навіть казкових тематик: свого часу проілюстрував безліч збірок казок та байок, зокрема, є автором ілюстрацій до творів Андерсена та Крилова.
Основною історичною та мистецькою цінністю створеної Георгієм Нарбутом купюри в 100 карбованців стало зображення тризуба як національного символу. За основу він взяв так званий "тризуб Володимира Великого". Слід зазначити, що тризуб як символ УНР був запроваджений лише 12 лютого 1918 року, тобто значно пізніше того часу, коли Г. Нарбут означив його центральною фігурою купюри.

В основу декору банкноти в 100 карбованців Г. Нарбута були покладені різноманітні етнічні символи та мотиви української народної творчості. Сама купюра виконана у стилі українського бароко, про що свідчить велика кількість завитків, орнаментів та інших елементів національного декору того часу.

Традиція використання суто українських національних мотивів була непорушною для Г. Нарбута і надалі. Напевно, основним його досягненням в реаліях того часу стало те, що художник в жодному разі не вдавався до копіювання усталених світових символів, але послідовно й невтомно створював свої. Тому всі купюри, спроектовані Г. Нарбутом, можна вважати самобутніми витворами мистецтва.
 
Хоча, як свідчать історичні твердження, сам митець був шокований своїм витвором, коли побачив його після випуску з поліграфії. Навіть найкраща київська друкарня Кульженків, якій доручили виконання замовлення, не знайшла відповідних фарб та паперу, тому кольорова гамма купюри Г. Нарбута і майбутньої грошової одиниці була спотворена до невпізнання.

У зв’язку з тим, що перший грошовий знак номіналом в 100 карбованців був надрукований на папері без водяних знаків (це пояснювалося тогочасною глибокою кризою вищеназваної друкарні), з’явилася шалена кількість підробок. Навіть грізний напис на реверсі купюри, який наголошував: "За фальшування Державних Кредитових білетів винуваті караються позбавленням прав і каторгою", не зупинив фальшувальників.

Відтак, вже 16 січня 1918 року випуск купюр цього номіналу припинили. Трохи пізніше, під час вивезення з Києва органів радянської влади, затиснених австро-німецькими та українськими військами, більшовики викрали кліше грошового білета та вивезли його до Москви.

Але, попри все, слід завважити, що запровадження саме цих 100 карбованців стало першим кроком до фінансової незалежності України.

Далі гривня видозмінилася вже за інших обставин, але витвір мистецтва Г. Нарбута закарбувався в народній пам’яті як вишукане, ні з чим не порівнюване творіння, уквітчане орнаментом, який нагадував етнічний жіночий одяг. До речі, за часів перебування вище зазначених 100 карбованців у обігу, купюру в народі лагідно називали "горлинкою" через схожість з українською вишивкою.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Життєвий сценарій в дії, або Що потрібно говорити сину, щоб він став Чоловіком
Що таке "життєвий сценарій" та який його основний механізм формування? Чи не применшуємо ми, батьки, нашу роль у майбутній батьківській позиції наших дітей, особливо, коли йдеться про виховання сина? І що потрібно "посилати" сину, щоб він виріс добрим чоловіком та гарним батьком?
Читати більше