Історія українського прапора серед інших історій

Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім! 

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний. 
О. Олесь

Навколо кольору прапора України та порядку кольорів точилося чимало дискусій. Одні вважали аутентичними малинові знамена козацької держави, інші, визнаючи синьо-жовтий стяг, переконували, що його кольори перевернуті. Утім, саме синьо-жовтий прапор – це символ боротьби за гідну долю України у наш час.

Затвердження державних прапорів та формування поняття національних кольорів і для більшості держав припадає на період ХІХ–ХХ ст. Але насправді немає жодних єдиних правил, за якими створюються прапори.

Вибір знаків – індивідуальний у кожному окремому випадку – іноді апелює до історичної традиції, іноді на це впливають певні культурні, політичні, релігійні чи природні особливості.

На разі кольорові ілюстративні матеріали (листівки та плакати), різні прапори і стрічки з написами свідчать, що у певний час української історії використовувалися обидва варіанти.
 
І це не дивно. Наприклад, поляки свого часу також використовували і біло-червоні, і червоно-білі прапори. Лише затвердження 1919 р. біло-червоного прапора на державному рівні остаточно вирішило це питання.
Білий колір – білі крила орла, а червоний – багряний захід. Також прийнято вважати, що білий означає чистоту, бездоганність, святість. А червоний - силу, мужність та стійкість. Тож ми бачимо схоже до нашого "неба-поля" природне пояснення. Спочатку прапор був повністю червоним, а на ньому зображувався білий орел. І хоча польський прапор особливий, не обійшлося й без деяких казусів. Зокрема на Олімпіаді 2010 року польські біатлоністи отримали форму, де був нашитий прапор іншої країни. Справа в тому, що прапор Монако має такі ж кольори, от тільки у перевернутому вигляді й без орла. Крім того, різняться й пропорції. Тоді інцидент. на щастя, було швидко врегульовано.
   
Прихильники жовто-блакитного (синього) варіанту постійно звертаються до "правил геральдики", а їхні опоненти – до усталеної у 1917–1920 рр. історичної традиції.

Насправді ж геральдика вивчає лише норми створення гербів. А прапори "народжувалися" за різними принципами, без жодних жорстких норм, іноді навіть без зв’язку із гербами, що спричинило появу усередині ХХ ст. окремої спеціальної історичної дисципліни вексилології. Тому говорити про будь-які "правила геральдики", мабуть, не варто.

Аби впорядкувати цей процес, було запропоновано створення прапорів із різнокольорових горизонтальних смуг, коли для верхньої брали колір фігури герба, а для нижньої – колір поля щита. Ці рекомендації з кінця ХІХ ст. частково поширились і на Австро-Угорщину.

Однак варто зазначити, що такі пропозиції залишались у рамках німецької геральдики й ніколи до поняття загальноприйнятих "правил" не відносилися, адже не застосовувались у інших країнах (наприклад прапори Португалії, Франції, Італії чи Іспанії). Зрештою, не дотримуються їх і сучасні Німеччина та Австрія, де адміністративні землі використовують смугасті прапори, складені за різними принципами, іноді всупереч згаданим рекомендаціям.

Наприклад, на гербах Відня, Форарльбергу та Тіролю є срібні фігури у червоних полях, натомість у двох перших прапори червоно-білі, а в останнього – біло-червоний.
 
Тому апеляція до "правил геральдики" щодо українського прапора також є безпідставною і не відповідає історичній традиції.

Цікаво, що серед усіх країн світу лише одна має передбачене своїм законодавством використання перевернутого прапора. У Філіппінах прапор офіційно використовується у двох версіях - звичайній та перевернутій. Зворотне положення кольорових смуг доречне тоді, коли Філіппіни перебувають у стані війни, або у країні вводиться військовий стан. На щастя, зараз держава не веде бойових дій із жодною країною.
 
Розгляннемо наступний цікавий приклад... Прапор США - це обличчя країни, крім того, кожен елемент, зображений на прямокутному полотні, наділений особливим сенсом.

Синій колір є символом пильності, відданості, лояльності, дружби і справедливості. Червоний символізує доблесть, завзяття і хоробрість. А білий колір - ознака невинності та чистоти моральних переконань. Як бачимо, у цьому випадку мають місце не природнничі витоки кольорів, а моральн, дещо абстрактнні цінності.

Цікаво також і те, що існують навіть офіційні назви синього і червоного кольорів американського прапора -  і "Червоний Старої слави" та "Синій Старої слави" (іноді зустрічається "Військово-морський синій"). Ці кольори значно темніші, ніж ті, що використовуються на знаменах інших держав. Існує думка, що такі відтінки були обрані спеціально, щоб вони повільніше вицвітали на кораблях.

Зірки на американському прапорі символізують небеса і божественні цілі, до яких людство прагне спокон віку. Кожна зірка - один штат країни. Їх на сучасному прапорі - 50. Смуги - промені світла, що йдуть прямо від сонця, а також 13 колоній Америки, що повстали у боротьбі за незалежність.

Спочатку кількість білих зірок і смуг символізувала кількість колоній, які перемогли у війні за свою незалежність. Їх було 13. Зі збільшенням кількості Конгрес ухвалив рішення - не додавати смуги на прапор, надаючи, таким чином, глибоку повагу і шану першим переможцям. Тим часом кількість зірок все ж збільшувалася відповідно до кількості штатів.
 
Отже, ми вкотре переконуємось у цікавій історії прапорів кожної країни. І не має значення, якими ідеями і правилами керувалися люди, що свого часу давали життя державним стягам. Незмінним залишається одне: їхнє національне і глибоко "рідне" значення для кожного з нас. Нехай то буде "небо-поле", чи "сонце-вода", чи будь-що інше. Важливо, аби ці кольори жили не лише в історії, а й у наших серцях!