Історія однієї споруди


І про що Вам говорить реверс цієї купюри?
  1. Купол Верховної Ради підкреслює прозорість і відкритість нашої політики.
  2. Нагадує німецький рейхстаг, на скляному куполі якого дозволялося топтатися усім бажаючим.
  3. Свідчення того, що світло треба економити, користуватися природним світлом.
  4. Сьогодні – день народження архітектора цієї споруди - Володимира Заболотного.
Кажуть, що у 1936 році професор отримав замовлення від самого Сталіна: на місці непоказних гаражів на нинішній вул. Грушевського, 5 в Києві побудувати палац Верховної Ради, бо з 1934 р. депутати засідали в різних театрах міста. Володимир Заболотний з такого дива поїхав у Переяслав, де зберігав батькову хатинку. Кріпко таки випив, ходив собі майже тиждень, міркував – і створив проект. Потім креслення цієї споруди, підписане Сталіним, Косіором, Петровським, помістив у скляний бутель і заклав під фундамент будівлі. Три роки велося будівництво: працювали вороги народу, в’язні ГУЛАГу. І, нарешті, білосніжний палац постав. Хоч за проектом внутрішній декор мав бути витриманий у народному стилі, удався тільки розпис плафона "Квітуча Україна" та люстра соняшник.
 
За успішну роботу по спорудженню цього будинку професор В. Г. Заболотний був нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР та отримав премію в розмірі 5000 карбованців. Першим у СРСР В. Г. Заболотний удостоївся Сталінської премії.

Відступаючи, більшовики замінували палац але німці врятували. До свята революції у листопаді 1941 року радянські підпільники підірвали Успенський собор Києво-Печерської лаври, підпалили Верховну Раду. Урятували її київські пожежники з команди бранд-майора Цапка. Споруда стояла обгоріла й занедбана, але вражала досконалістю форм. 1942-го в Києві побував Альберт Шпеєр — головний архітектор Третього рейху та міністр військової промисловості. Побачивши будівлю Верховної Ради, він оцінив її "гідною Паризької виставки" й хотів навіть забрати з собою до Берліна "цього талановитого архітектора". Заболотний у той час перебував далеко від Києва в евакуації в Уфі.

І останнє, реверс і аверс цієї купюри не мають логічного зв’язку, адже Михайло Грушевський і Центральна Рада УНР працювали у Будинку вчителя. Цей будинок, Педагогічний музей, ще до революції спроектував вчитель В. Заболотного – Альошин.

 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com