Історія кохання гетьмана Богдана

Він створив могутню армію, перед величчю якої тремтіла вся Європа і вперше за багато століть об’єднав розрізнені землі у могутню козацьку державу. На цього чоловіка молилися тисячі українців, увесь світ знав його як талановитого полководця, знаменитого гетьмана, якого вважають творцем нової епохи в історії України. Та мало кому відома найбільша таємниця Богдана Хмельницького - чоловіка, який став символом козацької доби.

 
Це фільм польського кінорежисера Єжи Гофмана "Вогнем і мечем". Багатотисячну армію козаків веде хитрий і безжальний гетьман Хмельницький. Його війна ламає долі двох закоханих людей – шляхтича Яна Скшетуського та князівни Гелени. Їх щастю заважає козацький отаман Іван Богун. Український отаман і польський шляхтич до останнього б’ються за любов прекрасної дівчини, яка залишилася сиротою.

Так, історія вигадана, але 1999 року ця сага про кохання на тлі війни зібрала у прокаті 40 мільйонів доларів. "Вогнем і мечем" визнали найкасовішим польським фільмом. Хоч глядачі і розуміли: все це – лише вигадка.
 
Але існували інші, абсолютно реальні люди, які жили у той же час. І саме їхню дивовижну історію кохання відтворив у своїй повісті Генріх Сенкевич. Вони кохали та ненавиділи, страждали та зраджували, багато разів їх розлучали та все одно вони лишилися разом – Богдан Хмельницький та кохана немолодого вже гетьмана, красуня Гелена. Вона теж шляхтянка-сирота, але свій вибір дівчина зупинила не на польському шляхтичі, а на Хмельницькому. Гелену Хмельницьку і досі вважають найзагадковішим персонажем української історії 17-го століття… Ким була ця жінка? Що і, головне, навіщо так ретельно приховували літописці Богдана?

Він був сином Чигиринського підстарости, шляхтича українського походження, разом із армію Речі Посполитої ще юнаком воював проти турків і татар. Саме за заслуги перед польською короною рід Хмельницьких отримав невеличкий хутір Суботів, поблизу Чигирина. Дружина, 3-є дітей. маєток і спокійне життя. Якби тоді у життя Хмельницького не прийшла біда, ми б ніколи не почули про гетьмана Богдана…

Хмельницькому було 45, коли захворіла його дружина Ганна. Після народження 4-й дитини вона не мала сил займатися родиною та господарством. Саме тоді у родині Хмельницьких і з’явилася помічниця на ім’я Гелена. Вона була сиротою, дочкою шляхетних, але збіднілих дворян. І не могла розраховувати на вдалий шлюб, адже не мала батьківського спадку. Однак мала дещо більше – неймовірну вроду.

У 17 столітті шлюби здебільшого були не любовними, а політичними та комерційними союзами. Таким був і шлюб небагатого Хмельницького. До одруження він бачив свою наречену Ганну Сомко лише кілька разів. Потім було весілля і 10 років розміреного спокійного життя.

З появою Гелени маєток ожив. Молода працьовита полячка з хатньої робітниці швидко перетворилася на члена родини. Зазвичай спокійний, та навіть відсторонений Хмельницький змінився. Він вперше за багато років із задоволенням затримувався вдома і військові наради проводив тепер лише у Суботові. Богдан лютував на самого себе, бо не знав, як поводитися. Гелені на той час було лише 20, а Хмельницькому – удвічі більше. Та 1647 року сталося горе: здоров’я дружини раптом погіршилося і вона померла…
 
Перший вдалий шлюб приніс йому гроші, другий міг би сприяти кар’єрі. А кохання… Хіба воно зникне, якщо він одружиться з іншою? Гелена випадково почула, як Богдан говорив комусь із старшини про своє майбутнє одруження, навіть радився, підбирав вдалу партію. Саме у момент найбільшого відчаю Гелена побачила нового гостя, який приїхав до Хмельницького – Чигиринського підстаросту Данила Чаплинського. І саме цей чоловік зіграв фатальну роль у житті Гелени та Богдана.

Він був дрібним шляхтичем та мав хороші зв’язки при дворі. 50-річний вдівець часто навідувався до Суботова, але не у справах. Навпаки, Хмельницького він терпіти не міг, та надто вже подобалась йому красуня Гелена.

Останній приїзд Чаплинського змінив усе. Того ранку Суботів здригнувся від страшного тупоту кінських копит. Просто на маєток із шаленою швидкістю нісся загін козаків. Вони налетіли на подвір’я і шматували кожного, хто траплявся на шляху. Заради Гелени Данило спалив маєток і наказав нагайками побити сина Хмельницького Остапа, який спробував захистити дім. Ані Хмельницького, ані його старших синів удома не було. Нікого, крім Гелени.
 
Саме тоді Богдан зрозумів: жінка, яка була йому потрібна, завжди знаходилася поруч. Він вирішив повернути Гелену, чого б це йому не коштувало. Тоді він навіть не підозрював, що цією ціною стане визволення України.

Хмельницький вирушає до Польщі. І тільки там дізнається: Чаплинський добре підготувався до свого злочину. Перед тим як спалити маєток, він довго збирав документи на право власності і за ними виходило, що рід Хмельницьких не мав права володіти Суботовом. У них на це був лише неписьмовий дозвіл короля.
Та Хмельницький не боявся. Він був впевнений, що король захистить його права. Та відповідь короля стала для нього ударом. Король і не збирався допомагати сотнику… Ця історія детально описана у літописі Граб’янки.

Повернувшись додому, сотник збирає невеличкий загін реєстрових козаків просто до маєтку Чаплинського. Та загін розбили вщент, а самого Хмельницького кинули у в’язницю. Сотника оголосили зрадником та позбавили усіх прав та вольностей. Тоді ж він дізнався: його кохана Гелена вийшла заміж за Чаплинського.

Історики припускають: колишнього старосту викупив з неволі його близький друг, полковник Кричевський. Та існує й інша, доволі суперечлива версія. Чаплинський погодився звільнити Хмельницького за однієї умови: Гелена більше ніколи не згадає цього чоловіка. Цю версію довгий час вважали міфом, поки дослідники не з’ясували, що описана історія – не вигадка. У літописі Самійла Величка чітко вказано, що саме завдяки Гелені Богдан Хмельницький опинився на волі.

У Чигирині він надовго не затримався. Разом із сином він поїхав на Січ, туди, куди не насмілювалися наближатися найкращі слуги корони польської. Хортицю поляки вважали місцем небезпечних бунтарів. Хмельницький став першим гетьманом, якому вдалося згуртувати цю силу і перетворити її на потужну дисципліновану армію, якої боялася вся Європа. 
 
Тоді Січ жила переважно набігами та веселими гулянками. Часто козаки-найманці допомагали сусіднім державам боротися проти турків і татар, але громадянською позицією не переймалися. Саме тоді, коли на Січ приїхав ображений Богдан, він збурив цю некеровану силу закликом – захистити православну церкву та Україну, покарати поляків. І тоді енергія козаків нарешті отримала вектор.

Запальний характер. Відвага. Мудрість. Його поважали і боялися. Жодним вчинком чи словом він не видав своєї таємниці. Поступово він зібрав величезне військо і готувався до війни. Він навіть наважився попросити військової підтримки у татар. Але оскільки не міг заплатити зараз, то мав залишити татарам найцінніше – свого сина.

Тим часом поляки знали, що десь на сході Хмельницький організував повстання. Король, який не підозрював про силу війська Хмельницького, послав йому назустріч 30 тисячну армію. Війська розділили на 2 частини. Реєстрові козаки разом зі старшиною мали дістатися ворожого табору по Дніпру. Польські драгуни вирушили суходолом. У гетьмана не було шансів. Але в останній момент сталося непередбачуване: Хмельницькому вдалося переконати реєстрових козаків підтримати його. Саме ця подія стала вирішальною у війні, з якої почалася нова епоха в історії України.

Під Жовтими Водами Хмельницький вщент розгромив найкращу польську армію та повернув з татарської неволі свого сина. За Тимоша він розрахувався взятими у полон знатними шляхтичами. Одна битва змінювалася іншою. Хмельницький не давав перепочинку ні собі, ні війську.
 
Вона чекала цього довгі місяці. І жодного разу не порушила обіцянку, дану своєму чоловікові. У присутності Чаплинського Гелена більше не згадувала Хмельницького. Та у цьому не було потреби. Ім’я гетьмана було у всіх на устах. Поляки у Чигирині посилили охорону і чекали на війська короля, але марно. Козаки взяли Чигирин практично без зусиль. В останню мить перед від’їздом дружина Чаплинського відмовилась тікати з ним.

Гетьман не міг повірити. Вона не поїхала, вона лишилася заради нього. Гелена хотіла покаятися, розказати про причину одруження, усе пояснити. Але Богдану було байдуже. Вони повінчалися наступного ж дня, хоча розуміли, що цей шлюб не може бути дійсним. Так Гелена знову стала незаконною дружиною Богдана.
 
Здавалося, перемоги ще ніколи не давалися йому так легко. Людині з таким статусом уже не треба було нічого просити. Церква сама про все подбала. Це був небачений випадок: вперше церква визнала шлюб Хмельницького та Гелени. І це при живому її чоловікові.

Та чому Хмельницький не довів цю війну до кінця? У будь-якому разі, замість скерувати військо на Варшаву, Хмельницький повертає його до Чигирина, до своєї гетьманської столиці. А з королем Яном Казимиром укладає мирну угоду, за якою Польща визнала незалежну козацьку державу та обіцяла не втручатися у її устрій. Це стосувалося лише незначної території навколо Києва та Чигирина. Решта земель разом із селянами, як і раніше, були за шляхтою.

Сторони розійшлися, а гетьман поспішив додому, до Чигирина, де на нього чекала Гелена. З того часу Хмельницький майже не залишав своєї резиденції. Та спокій тривав недовго. 1651 року Чигирином пронеслася звістка: поляки порушили Зборівську угоду і виступили на територію України. Вирушаючи на нову війну, Хмельницький не знав, що більше ніколи не побачить своєї коханої.

Берестечко. Це мала бути остання битва. Багатотисячне військо чекало наказу гетьмана. Хмельницькому хотілося відпочити перед вирішальною битвою. Він майже заснув, коли почув знайомий голос. У Тимоша тремтіли губи: Гелена померла. Тиміш казав, що разом із коханцем із оточення гетьмана вона обікрала казну, а ще приготувала отруту для Богдана. І за це Тиміш стратив Гелену та її коханця – повісив на воротях у Чигирині.
 
Битва під Берестечком тривала 12 днів. Вона стала однією з найкривавіших в Європі. Це була фатальна поразка війська Хмельницького. Йому більше так і не вдасться відновити для України статус незалежної козацької держави…

Невдовзі він отримав звістку, що Тиміш загинув у бою. За рік Хмельницький втратив усіх, кого любив. За порадою старшини Богдан знову одружився, але цей шлюб так і не приніс йому щастя. Його третя дружина до кінця життя доглядала Хмельницького, вела усі політичні справи, проводила наради та видавала універсали. Саме за її сприяння історію кохання Гелени та Богдана усі забули.

Відтоді козацька держава надовго зникла з мапи Європи. А про Богдана Хмельницького знову заговорили аж у 20-му столітті…