Інтроверт, шизоїд або творець

Є люди, які вважаються замкнутими, уникають спілкування і контактів, на перший погляд, здаються мало емоційними та апатичними, безбарвними і закритими на сто замків. Ми називаємо їх інтровертами, іноді – аутистами. Їх не сплутаєш з кимось іншим, тому що вже з дитинства - це особистості особливі, стримані й навіть холодні.

Іноді ми бачимо риси замкнутого інтроверта і в собі, намагаємося пояснити нелогічність своєї поведінки, сором'язливість, схильність до самотності особливостями свого психотипу. Всі ці якості притаманні так званому шизоїдному типу особистості. Що ж це за тип?

Психоаналітик, автор книги "Психоаналітична діагностика" Ненсі Мак-Вільямс (Nancy McWilliams), пише про них так: "Таких людей небагато, 1-2%. Вони не люблять, коли до них підходять надто близько, і часто відлякують людей своєю особливою поведінкою. Багато хто вважає їх "не такими". Але вони звикли до цього".

Психологи і психотерапевти розрізняють адаптивний і неадаптивний шизоїдні типи. Є шизоїди, які зуміли адаптуватися в соціумі та знайти себе у світі людей, і є ті, хто відчуває значні труднощі з адаптацією, потрапляючи в умови деструктивного існування. Неадаптований шизоїдний тип - претендент на спеціальний психотерапевтичний вплив, щоб уникнути серйозних психічних відхилень, захворювань і проявів. Наркотики, алкоголь, суїцид ... та хіба мало.

Не чіпатимемо патологій, поговоримо про особливості шизоїдного типу особистості, який зустрічається сьогодні досить часто, а його прояви з'являються мало не у кожного з нас в той чи інший період нашого життя.

Шизоїд

Шизоїдів видно мало не з самого народження, коли немовля, замість того, щоб шукати обіймів матері, притискатися і вимагати ласки, відсторонюється. Відсувається, уникає дотику. Парадокс цього типу полягає в тому, що відсуваючись, він більше всього на світі хоче зближення. "Стій там, іди сюди!" - могла би сказати дитина своїй матері, намагаючись пояснити їй, як потрібно себе вести з нею, щоб вона відчувала себе в безпеці.

Такий малюк грає на самоті, важко сходиться з однолітками, уникає гучних ігор, знаходиться десь на своїй хвилі. "Дика, печальна, молчалива, Как лань лесная боязлива, Она в семье своей родной Казалась девочкой чужой. Она ласкаться не умела К отцу, ни к матери своей; Дитя сама, в толпе детей Играть и прыгать не хотела И часто целый день одна Сидела молча у окна» - ось так дуже влучно і точно Олександр Сергійович Пушкін описав свою Тетяну Ларіну - типову представницю шизоїдного типу особистості.
 
Він і сам був таким в дитинстві. Та й пізніше. Але на прикладі Пушкіна і його героїні Тетяни можна простежити, як в шизоїдному типі особистості несподівано проявляється полярний поділ. Тетяна була сором'язливою, а тут раз - і перша написала лист Онєгіну. Зухвалий для того часу вчинок. А потім: "Диви, що Тетяна викинула: взяла і вийшла заміж!" - пише Пушкін про свою героїню, яка викинула несподіваний фортель. Ніби прокинулася. Ніби то внутрішнє, приховане від інших, те, що ретельно охороняється, раптом вирвалося назовні і не зупинити його ніякими способами. Та й сам Пушкін викинув фортель спочатку зі своїм одруженням, потім з раптовою дуеллю.

На цих класичних прикладах легко видно, що шизоїдний тип особистості - це не такий вже й однозначний інтроверт. Це не замірок якийсь, тихий і непомітний. Це людина з глибоким і різноманітним внутрішнім світом, часом небезпечним, непередбачуваним, але який незмінно тим чи іншим чином виривається назовні. І буквально змушує свого господаря здійснювати несподівані для нього вчинки, діяти неадекватно, з точки зору звичайної людини. Це може бути несподіваний протест, витівка, епатажна поведінка, агресивна реакція, вчинки нонконформіста, тобто того, хто вибивається зі звичних встановлених рамок і законів.

Чому він так чинить? Сидів би собі тихо в куточку, де він зазвичай і вважає за краще знаходитися, і не ліз би на світ божий. Причина спалахів і несподіваних емоційних вивержень таїться, на мій погляд, в невгамовному прагненні дотику, неможливого для нього і в той же час болісно бажаного. Він ніби постійно відштовхує руку, яку до нестями хоче потиснути. Причина в тому парадоксі, який міститься всередині його психотипу. Такі люди вважають за краще бути занадто відвертими, наприклад, віртуально: в мережі, в чаті, в коментарях, на відстані, але ні за що не йдуть на зближення або відвертість в реальному житті.

Виходить, порятунку немає: так і буде він жити, як вулкан, що розгорається і знову згасає, у вічному суперництві страху і бажання. З одного боку, він дуже чутливий до навколишнього світу, з іншого - не вможе розібратися, що в ньому небезпечне.

Шизоїдний тип особистості погано розбирається в людях, частіше тому, що неуважний до них. Занадто зайнятий своїми внутрішніми переживаннями, він не бачить інших, не намагається розібратися в їхніх емоціях, тому що повністю занурений у власні переживання, не може відрізнити симпатії до себе від глузування і зневаги. Іноді він може бути нав'язливим, не відчуває, що потрібно залишити людину.

Деякі психологи називають це недоліком інтуїції. Можливо, це пов'язано з тим, що шизоїдний тип особистості бачить набагато глибше зовнішніх проявів. І всі умовності, "обгортки" здаються йому зайвими для істинного розуміння суті речей.

• Розщеплення. Роздвоєння. Як основна характеристика людини. "Стій там, іди сюди!" Дуже яскраво проявляється також у прислів'ї "Тиха вода греблю рве". Причому це не тільки в негативному сенсі. Це може виражатися в несподіваних сплесках феноменальної творчої активності, неординарності, геніальності, сміливості.... Та в чому завгодно. "Якась підпільна модниця!" - пам'ятаєте, як у старому фільмі "Найчарівніша і найпривабливіша" про героїню вигукнула її співробітниця, здивована її несподіваним перетворенням. Цей шизоїдний тип, виявляється, не такий і простий. По суті, в адаптованому варіанті - це неймовірно талановита і навіть геніальна особистість.
   
• Дистанціювання - це улюблений спосіб існування цього типу в світі людей, навіть серед своїх. Шизоїд воліє зберігати значну дистанцію між собою і оточуючими. Він вибирає самотність, але незвичайну, а таку, в якїй він повинен знати, що поруч, у сусідній кімнаті, в одному місті, в одній країні, на одній планеті є люди, які його люблять таким, яким він є. 
   
• Поглинання - це основний страх, який відчуває людина шизоїдного типу. Їй весь час здається, що якщо вона виявиться на дуже близькій відстані від інших людей, занадто розкриється, то її проковтнуть, зімнуть, зроблять боляче, знищать її індивідуальність.
   

Як врятуватися шизоїдному типу в сучасному світі?

Мені здається, повністю позбутися від проявів шизоїдного типу неможливо. Але, розуміючи причини і витоки своєї поведінки, людина ставиться спокійніше до перепадів свого стану, своїх сумнівів, неадекватних, на перший погляд, вчинків. Вона вчиться жити з тим, що дала їй природа. А природа, насправді, неймовірно нагородила її особливим, оригінальним, несподіваним внутрішнім змістом і особливою чутливістю. Які вона може в повній мірі розкрити у творчості.

В принципі, кожен з нас має право вибрати, чи хочеться йому бути інтровертом, що замкнувся в собі, і жити всередині своєї шкаралупи, чи бути шизоїдом, який живе в раковині, але іноді виповзає на світло і бурхливо проявляє свій вулканічний темперамент. Чи стати творцем своїх і чужих світів, де всі його страхи і всі його особливі можливості зможуть сублімувати і знайти своє застосування.

Чи можна це зробити самостійно, без допомоги фахівця? А хто сказав, що це неможливо? Адже Пушкін знайшов спосіб впоратися зі своїм шизоїдним темпераментом.