Що ж таке щастя?

Одного разу марсіанин спитав у мешканця Землі:
"Чи всього, пане, вистачає Вам для щастя?"
"О, звичайно ні!,— той заперечив хутко,
Мені б машину та ще й віллу —
Тоді відчув би свою силу!
А то — ну жодної розради,
Ніхто не дасть мені поради!
Але, як гроші заробляти,
Зараз же чую: "Треба й про нас дбати!"
Працюю наче віл у полі —
А вдячності ні крихти, хоч якої!!
Набридло й остогидло аж до скону
Перед начальником бити поклони,
Як викликає він "на килим",
Одразу весь стаю, як стіна, білим".
 
"Та ж ЩАСТЯ — то є зовсім інші речі", —
Враз наш прибулець заперечив:
Коли зустрів схід сонця ранком,
Або всміхнувся за сніданком.
Чи можна більшого бажати?
Спостерігати лагідний і тихий вечір,
Що неквапливо опускається на плечі;
Щастя від того, що живеш,
І бачиш світ навколо — він без меж!
І відчуваєш свіжий аромат весни,
І проводжаєш ластівок на південь восени,
І так чекаєш теплих літніх днів,
І зустрічаєш білосніжні полотна снігів!"
 
Проте все марно, ні до чого:
"Не зрозумів однак нічого!"
Як не крути, а наш герой —
Лише землянин!
На жаль, не вийде з нього марсіанин.