Імманентна субкультура

10 жовтня 2015
Roman Bonchuk
Повертаюсь до Шопенгауера. Багато звісно запитань. Зрозумілим є фактаж того, що вибудова Артуром епістем є наслідком розкриття самої унікальності індивідуума безпосередньо із особливостей окремо взятого індивідуума. Наша індивідуальність є Щастям. Перша теза. Вона нисходить із Арістотеля, варто згадування ще й Голоду-як сильного кухаря. Але ще Вольтер казав,що вся прерогатива нашої особистості всеодно залишиться настільки ж нісенітною та злою, наскільки в цей світ потрапляє.

Важливою є лишень теє, ким ми є насправді. Англійці полюбляють казати: я насолоджуюсь собою в Парижі /теперішнє продовжуване нескінчене/, а Париж залишається шпалерою...

Це мовленеве паразитування , хоча підсистемна програма спрацьовує в формі унікальності Слова, із слів все розпочалось, лишень Кант та Фіхте припускає Волю, волю до слова, а воля самоїдна ще й до того ж сліпа...

Сліпота я найвищою зрячістю, як і мовчання - абсолютом істин. Це зрозуміло, бо вищі знання є Порожнечею та поглиблюють сум й печаль. Софокл постійно наголошував на тому, що життя солодке й без думок... А у Еклезіаста знання призведе до незнання усього апріорі. Отже блаженні в незнанні - за Христом. Не факт? Але шпалери на тлі незмінні.

Шопенгауер згодом багато чого спростовує з огляду на Закон Основи, Базовий Закон - закон необхідностей. І тут мені хочеться заперечити всі його знання й наголосити , що закон основ не виправдовує Мотиву Подразнення Квітки у зростанні. Тобто квіти подразнюються світлом й спонукаються до програми життя - фази фотосинтезу, але математично теє не доказати. Квітка має Волю й логоси об'єктивації волі - в контактактах із вітром та контактом із бджолами. Квіти мають пам'ять та підсвідомість. Це моє дослідження - не тільки люди. Людина має одну перевагу - це страх Смерті. Так би мовити - страх Болі. От і вся наша еволюція - вся наша нейронна надсистема спрямована на Програму Уникнення Болі. От і весь наш еволюційний світ й всесвіт. А потім йде вся хімія й біохімія й механіка й сили підсил.

Воля життя. Воля до життя. Воля воліє воліти , але не пізнавати. Це друге віднайдене мною тезисне твердження. Загалом все тільки розпочинається й Безсмертя досягається Безстрашшям, а відсутність страху -це заперечення всієї філософії..
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com