"Уна і Селінджер" - роман "non-faction novel" Фредеріка Бегбедера

Після п`яти років письменницького мовчання Фредерік Бегбедер гучно повернувся з романом "Уна і Селінджер" ("Oona & Salinger").

Ви запитаєте, що за "non-faction novel"? Французькою визначення жанру можна перекласти як "невигаданий роман". Робити висновки зарано, але поки візьмемо на замітку.

Фредерік Бегбедер - один з найцікавіших французьких письменників сучасності, автор роману "99 франків" вже давно називав Селінджера своїм кумиром. В травні 2007 року він поїхів до Корніша, Нью-Гемпшир, з камерою і мікрофоном, щоби дізнатися таємницю автора "Ловця в житті" та особисто зустрітися з найбільшим мізантропом на світі. 

В основі сюжету роману закладена історія першого кохання видатного Селінджера і Уни О`Ніл відомої як місіс Чаплін. 

Уна і Селінджер… З перших сторінок все відбувається так, немов би автор взяв читача за руку, викликаючи сентиментальні почуття. Роман будується навколо історії кохання, яка до сьогодні залишається загадкою. Або оманою. Або чарівною брехнею. Або лише фантазією. Або символом, про який завжди мріяв читач.
 

Отже, автор представляє нам головних героїв цієї любовної історії. Він - Селінджер, син єврея і матері-католички, виріс у Верхньому Іст-Сайті Манхетену і пробує свої сили в літературі. Вона - Уна, донька драматурга, лауреата Нобелівської премії з літератури в 1936 році - Юджина О`Ніла. Їй тільки-но виповнилося 15 років і вона мріє стати акторкою. Уна не просто гарна дівчина, вона - унікум, диво, гіпнотична і водночас загадкова, не дивлячись на свій юний вік, ідеальна дочка вищого суспільства, яка носить титул it-girl епохи 40-х, фліртує на вищому рівні і з`являється на обкладинках світських журналів.

Їх світи перетнуться в 1941 році, коли Селінджер письменник-початківець, зустріне Уну О`Ніл в популярному нью-йоркському клубі. Платонічний роман молодих людей продовжиться декілька місяців, поки Джеррі Селінджер не піде на війну. Уна в свою чергу поїде підкорювати Голлівуд, щоби пізнати щастя в якості акторки. І хоча їх любовна історія завершується на цьому місці (письменник буде служити під прапором США, а Уна зірве джекпот, голівудську легенду - Чарлі Чапліна і народить йому вісім дітей), Селінджер й надалі любитиме Уну протягом багатьох років. Навіть, коли він почне жити відлюдником, образ Уни залишиться з ним в його творах, а письменник-мізантроп навпомацьки шукатиме образ коханої уві сні та спогадах, як шукають руки в темряві обличчя жінки.

Скажу відверто: книжка, вийшла дещо різножанровою. Бегбедер в його фірмовій манері, яскраво та іронічно, пише про кохання відомих людей. Приголомшливо уловлює і відтворює селінджерівські інтонації в його імпровізованих "листах" до Уни. Намагається словесно передати жахіття війни. На завершення знову повертається до цілющої ідеї зворушливого кохання, але вже свого власного.

Як на мене, то твору не вистачає цілісності. Вона нагадує попільничку, яку дарували одне одному Уна і Селінджер протягом всього роману і яка відчутно розпадається на декілька частин.

Одночасно з цим я гадаю, що Бегбедер найталановитіший, проте дещо егоцентричний лікар - миттєво глянувши на пацієнта, визначає хворобу ще до того, як той встигає відкрити рот і поскаржитися на симптоми. Окрім цього, він як журналіст (вже не метафоричний, а справжнісінький), дуже тонко відчуває актуальність деяких тем. І якщо вилучає із архивів світової історії ті чи інші факти, то лише тому, що ці події можуть проектуватися на навколишню сучасність.

До речі, Бегбедер, який пише про війну, - це щось незвичне. Не можна сказати, що йому не вдалося передати жах війни. Але в більшій мірі війна в творі через специфічну авторську манеру викладу постає якоюсь глобальною, жахливою вечіркою, з кокаїном, бензедрином (так-так, Фредерік навіть там знайшов наркотики) і масовими людськими жертвами. Одним реченням: "фейерверк у формі ядерного гриба".

Нічого не поробиш. Репутація. На початку своєї кар`єри Бегбедер відвідував всі вечірки. З часом, будь-яке місце, куди б він не пішов, автоматично перетворювалося на круту гульню.

В розповіді Фредеріка відчувається багато паралельних ліній із життям та коханням Селінджера. Безпосередньо героїня Уна О`Ніл нагадує останню молоду кохану письменника - Ляру Мішлі, якій, власне, і присвячено роман.

Авторитетне французьке видання "La Cause Litteraire" назвало роман "Уна і Селінджер" "найкращою книжкою Фредеріка Бегбедера". Що ж, погоджуватися чи не погоджуватися з цим твердженням вирішувати Вам :)

Якщо ви затятий книгоман, вам також варто почитати:
Книги з ароматом кави
10 дитячих книжок про Україну, які варто прочитати разом
Рецензія на книгу Анни Гавальди "Сьогодні "Мені хотілось би, щоб хтось мене десь чекав...."