Відверто скажу: мені подобаються книги видавництва "Фоліо" (Folio/серія "Графіті"). Неодноразово навіть надсилала до них своє портфоліо ілюстратора. Марно, але сьогодні мова не про мої безталанні пошуки роботи за художнім фахом.
"Комашину тарзанку" варто прочитати, хоча б через симпатію до журналістської та перекладацької діяльності авторки. В книжці Сняданко дотримується виваженої оповідної манери.
Коротка анотація до книги повідомляє, що за задумом авторки повість повинна зобразити "еволюцію стосунків сімейної пари, яка непомітно впродовж тривалого часу втрачала своє кохання немов надувна кулька повітря". Після такого опису можна очікувати на відвертий з деталями аналіз вчинків, уїдливої іронії, гірких взаємних докорів, варіацію чоловічого та жіночого поглядів на стосунки... ну в кращих традиціях Януша Вишневського.
Натомість, перед читачем постає штучно вибудована реальність, в якій чоловік з дружиною зупиняються в умовно існуючому готелі та розпочинають паперове листування одне з одним. Та й самі персонажі, чесно кажучи, видаються досить умовними: Сарон і Сарона разом з дитинства.
Отже, ситуація занадто умовна, надмірно художня і зовсім неправдоподібно складається, але давайте погодимося з нею до кінця моєї критики. Уявімо, що двоє люблячих людей під час кризи в стосунках, які знають одне одного з раннього дитинства, ведуть любовне листування. Як вважаєте, про що йде мова в листах? Вірно, про біографію Гете, про експозиції німецьких музеїв, про біографію власних батьків, про бабусю і дідуся з затяжним переліком цінних речей: креденсів, порцелянових філіжанок, фотелів, джезв і, навіть, різноманітних спецій.
Що ж, здається, що світ речей і запахів базиліку і кардамону приваблює пані Сняданко набагато сильніше, аніж психологія стосунків. Інакше, як пояснити безтурботну і мляву реакцію героїні на деталізоване зізнання власного чоловіка у зраді? Він описує свої сексуальні втіхи з кухаркою в реасторані, а вона відповідає йому цікавими фактами із життя Шиллера. Хм... навіть не дивно, що в циєї подружньої пари виникли проблеми.
На відміну від нереалістичної повісті Сняданко, оповідання збірки "Комашина тарзанка" мають більш яскравий наративний характер. Зоврема, "Червона лінія U2" - подорожні нотатки перекладачки, яка на стажуванні в Берліні знайомиться з такими ж коліжанками тільки з різних країн всього світу. Найбільшої уваги заслуговують "Уривки з ненаписаного сценарію до багатосерійного фільму про кохання" та "Невловима лірика буднів", де класифікуються типи "надмірно вимогливих жінок" і "занадто ідеальних чоловіків", а також банально-комунальні сусіди.
Оповідання "Конкурс найбридкіших смертників" - сатира на роботу засобів масової інформації, на "любов" читацької аудиторії до гарячих "смажених" фактів і реаліті-шоу. Фізіологічні вади інвалідів авторка описує безжально і страшно. Що ж... чому б їй не стати такою, коли вона пише про біль зрадженої жінки?
Радимо вам також почитати:
Відомий на чужині, маловідомий вдома
А ви вже прочитали три найпопулярніші українські книжки?
"Кола на воді" Олени Печорної - книга, що примусить відчувати
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
