Ми самі будуємо своє життя, робимо вибір і за ним ідемо, потім ще один і ще… Це нас змінює, навчає, спрямовує. Але що ж нас мотивує іти в тому чи іншому напрямку? Яка причина? Чому ми робимо саме такий вибір?
Нажаль, у більшості людей мотивація виглядає не правильно; їх мотивує бажання бути таким, як хтось, ідеальними і найкращим для когось. Виглядати, навчатися, жити так, щоб інші дивувалися і заздрили. Вони вибирають найкращі машини, купляють нові телефони, фотографуються тільки з кращої сторони і навіть себе будуть за принципами інших. А пізніше випливає, що щось не так, життя прожили ідеально, а самого життя як такого і не було, і найнеприємніше, що не відомо: коли все пішло не по (-їхньому) плану.
Прочитавши цілу стопку книжок, про то як правильно жити, читаючи статті по психології і блоги про ідеальне життя ідеальних людей я дійшла до висновку, що життя не мусить бути ідеальним. Шок? Сенсація? Божевільна думка? Називайте, як хочете. Але це правда. Немає однієї правильної схеми життя, прочитавши одну книжку про «правильність і ідеальність буття: як це влаштувати?» ви будете робити вибір не ваш власний, а такий який би автор зробив. Відкривши черговий блог про правильне харчування і ідеальну фігуру, про затишний дизайн дому чи про сімейні цінності людина не зможе розірватися і підлаштовуватися під кожне правило. Пізніше приходить момент, коли все валиться з рук: одна річ піде не за планом, а все інше, за принципом доміно, повалиться одне за одним. Кінцевий результат очевидний: падають руки, падає дух, зникає мотивація, бо один раз не вийшло і другий не вийде, і в кінці кінців людина близька до депресії і саморуйнування. Не мотивуюча перспектива, правда ж? Про це ні в блогах, ні в книжках не пишуть. Ну так, а хто б писав?
Можна жити інакше, не за правилами інших: правильних, розумних, ідеальних людей, а за своїми власними. Треба будувати себе, свою особистість, своє життя так, як ви цього хочете. Можна не бути відмінником в школі, можна змінити університети чи напрямок, якщо він вам не подобається і не приносить мотивації розвиватися, можна навіть змінити країну, колір волосся чи ім’я – це ваше право. Не треба бути прекрасним для когось, треба бути ідеальним для себе. Робити помилки і виправляти їх, вчитися на них, вставати і іти далі, розвиватися, мріяти і цінувати життя. Не зациклюватися на своїх невдачах і на успіхах людей, не навидіти себе чи інших. В вашому внутрішньому світі існуєте лише ви, ваші почуття і емоції. Є тільки одне правило, якого треба дотримуватися кожному без виключення:
Жити на благо собі і не шкодити інших.
Все! Більше правил не існує, що для вас «благо» і як воно проявляється це ваш особистий вибір. А завдання шкоди іншим: фізичної, моральної, духовної, психічної і так далі, як мінімум - карається законом і кармою.
Гарного вам дня і любіть себе :)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
