Діаспоряни приєдналися до акції "Запали свічку": як це було

26 листопада 2018
Iryna Kozak

Українці Італії, зокрема Риму, приєднались до Міжнародної акції до 85-х роковин Голодомору «Запалімо свічку пам’яті!».

В Україні День пам’яті жертв Голодомору відзначають в четверту суботу листопада. Зазвичай о 16.00 пам'ять загиблих вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів в результаті штучного голоду селян радянської України, знищених сталінським режимом у 1932-1933 роках.

Ввести цю традицію запропонував американський історик, політолог та дослідник Голодомору в Україні Джеймс Мейс п’ятнадцять років тому.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Український інститут національної пам’яті цього року розгорнув інформаційну кампанію, присвячену 85-тим роковинам Голодомору 1932-1933 рр, на виконання Указу Президента «Про заходи у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні – геноциду Українського народу». Також Інститут розробив і запустив веб-сторінку «85-ті роковини Голодомору», де публікується інформація про заходи, що відбуваються в Україні та світі з ушанування пам’яті жертв.

 Голодомор дослівно означає "морити", виморювати штучним голодом за допомогою карально - репресивної політика масового винищення мирного населення, а також одночасність і масовість випадків смерті внаслідок фізичного виснаження від тривалого недоїдання, вживання різних сурогатів.

22 листопада до акції приєднались і українці Риму. З ініціативи Посольства України в Італії в історичному центрі на площі Кампо де Фйорі (Piazza Campo de' Fiori) усі небайдужі хвилиною мовчання та запаленням лампадок вшанували пам’ять жертв геноциду українського народу. Після чого відбулася прем’єра канадського художнього фільму «Гіркі жнива», саги про кохання під час подій 1932-1933 років.

Сказати, що фільм сподобався – нічого не сказати. Фільм проймає до сліз, влучає в саме серце! Тут розказано і про колективізацію, і про зневагу сталінської верхівки до українців, і про величезну кількість смертей нашого народу під завісою насильного впровадження колгоспів та радянських порядків, тут і про людяність, і про всесильне та всепереможне кохання!

Фільм зняв канадський режисер українського походження Джордж Менделюк (його мати перед еміграцією до Канади пережила Голодомор) за участі Саманти Баркс та Макса Айронса. Сценаристом став Річард Бачинський, який теж має українське коріння. Продюсер  ще один канадський українець, Ян Ігнатович, який, власне, оплатив весь 20-мільйонний бюджет фільму.

Окрім вище зазначених подій, гості та учасники вечора мали нагоду ознайомитись з інформаційною виставкою на тему Голодомору, яка залишиться відкритою для відвідування в холі кінотеатру Cinema Farnese до 26 листопада.

Проблема міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу була актуальною впродовж усіх років після вчинення цього злочину і набула особливої гостроти в останні десятиліття, коли були розсекречені архіви Комітету державної безпеки Радянського Союзу, які підтвердили намір злочинного радянського режиму знищити українське селянство через зморення голодом. У радянські часи розмови про Голодомор в Україні розцінювалися як наклеп на владу, дозволяючи історикам говорити лише про «труднощі з продовольством», але не про голод. Уголос же говорити про ці події в Україні почали тільки за часів її незалежності, передусім завдяки західним вченим та дослідникам української діаспори.

Як свідчать історики в Італії, які вивчають цю тему, ще 10 років тому не кожен з італійців знав, де знаходиться Україна. А сьогодні про Голодомор говорять зі шпальт авторитетних видань, пишуть книги, організовуються конференції. На одній з таких пощастило побувати 23 листопада в центрі Риму на площі святого Августина (Piazza di S. Agostino) в приміщенні однієї з найстаріших бібліотек Європи — biblioteca Angelica.

Захід відбувся з ініціативи Посла України Євгена Перелигіна та підтримки директора бібліотеки Фіамметти Терліччі (Fiammetta Terlizzi), за участі Гектора Чінелла (Prof. Ettore Cinnella) — автора книги «1932—1933: Україна. Забутий геноцид»; Федеріко Арджентієрі (Prof. Federigo Argentieri) — італійський вчений та академік, викладає політику в John Cabot University, є директором в Guarini Institute та членом Асоціації слов'янських, східноєвропейських та євразійських досліджень; Джовані Сассо (Prof. Giovanni Sasso) — президент Італійського філософського товариства, національного науково-культурного об'єднання; Мауріціо Капрара (Maurizio Caprara) — редактор відділу міжнародної політики у виданні «Corriere della Sera», свого часу був радником Президента Республіки Джорджо Наполітано; та Симонетта Ґидотті (Simonetta Guidotti) — координатор зустрічі та журналістка TG2 RAI. 

Особливістю конференції стало те, що вона відбулася за участі авторитетних професорів та науковців, журналістів та небайдужих людей, які роками досліджують тему Голодомору. Кожен з них у своїй сфері відстоює правду, несе відповідальність за недопущення ненависті, геноциду в майбутньому та відстоює людську гідності, права і свободи.

До заходів, присвячених Голодомору, що проводились в Римі цими днями, долучились й італійські художники, організувавши виставку під назвою «O.O.M. Out Of Memory», яку представили на конференції 23 листопада в бібліотеці "Анджеліка" і яка триватиме до 2 грудня в галереї «SPAZIO ARTE T24», за адресою via della Tribuna Campitelli, 24.

Кожна з робіт виставки, назва якої називається абревіатурою для позначення помилки пам'яті, є особистуою рефлексією на трагедію українського народу та бажанням встановити діалог з громадськістю, яка противиться сприймати історичні події в сучасній історіографії. Виставка націлена на те, щоб художня робота була основним засобом для висловлення парадоксів та недоліків сучасного суспільства.

Наприкінці зустрічі до гостей приєднався ще один італійськи художник та письменник  Сабатіно Шіа. Розпочавши свою кар’єру 1975 року, присвятивши себе з перших творів казковому жанру, де сама казка стає засобом поширення принципу любові через любов між істотами, а ліс  театром людських історій.

Через зображення в алегоричній формі персонажів, які символізують сталінський режим, представлені полотна розповідають історію геноциду українців. У картинах художник передає біль і відчай мільйонів вбитих, називаючи їх «блукалими душами», торкаючись питання замовчування теми Голодомору.

Роки пройшли, а ми, українці, і досі ведемо боротьбу з тим самим ворогом. Чи то погана історична пам'ять, чи добре серце, чи уміла та продумана політика Росії, та далеко не кожен розуміє сьогодні, що з «тієї сторони» добра нам не мати. Ще Микола Хвильовий в 20-тих роках XX століття казав: «Геть від Москви»!

Національну та історичну пам'ять потрібно плекати та підживлювати, працювати на майбутнє покоління, щоб воно знало як своїх героїв так і антигероїв. В народі жартують, що тільки українець наступаючи на ті самі граблі раз у раз, тішитиметься, що їх ще досі не вкрали.

Листопад в Італії був насичений подіями, присвяченими Голодомору. Завдяки дипломатичному корпусу та всім небайдужим людям, італійці та українці, що мешкають на півострові мали можливість долучитись до відзначення 85-тих роковин Голодомору та вшанувати пам'ять жертв страшної трагедії українського народу. Адже маральний обов'язок кожного  пам'ятати та недопустити такого знову!

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

30 хвилин в день, які повністю змінять ваше життя
Нам постійно бракує часу. Робота, справи — за ними та втомою не встигаєш займатися тим, чим хотілося б. А життя втікає. Далі в статті розповімо про надлегкий спосіб, який допоможе встигати все.
Читати більше
Ви будете в захваті від цієї різдвяної випічки з марципанами
Сьогодні спробуємо приготувати разом щось дуже смачне, а саме німецький штолен. Цією випічкою можете потішити рідних у холодний вечір або ж одразу запам'ятати рецепт собі до свят.
Читати більше