"Мис Тарханкут - найчистіша вода і дикі скелі"

2 вересня 2016
Марина Попова
Кожен з нас колись подорожував по Криму. Мені вдалося це зробити багато разів. Був і матрасно-пляжний відпочинок, і чудові семиденні туристичні походи, але найбільше мені хотілося покататися по Криму на велосипеді.

І моя мрія збулася восени 2013 року. Дізнавшись, що організатори сайту "Веловуйки" пропонують велотур на Мис Тарханкут, я з радістю погоджуюся на дану поїздку.

На крайньому заході Кримського півострова знаходиться неймовірно мальовниче і романтичне місце — півострів Тарханкут. Напевно, одне з небагатьох місць на морському узбережжі Криму, котрого не торкнулася цивілізація. Ця частина півострова найменш розвідана туристами та любителями пасивного відпочинку, тут слабо розвинена курортна і туристична інфраструктура. Саме це дозволило природі цього краю зберегти свою первозданну красу і чистоту.
 
З давніх часів мис був улюбленим місцем рибалок. Біля берегів мису Тарханкут чудовий осінній і весняний хід кефалі та скумбрії.
Цікаві факти: Один з дослідників Тарханкуту П. Д. Підгородецька, у своїй книзі "Північно-Західний Крим" дає опис вилову риби за допомогою оригінальної рибальської сіті з підйомним механізмом, що отримала назву каравії, яку використовували для вилову риби в XVIII — XIX століттях. 

Каравії встановлювали біля берега під час осіннього і весняного ходу кефалі й скумбрії. Головною частиною була величезна прямокутна мережа кезне (котел), яка утримувалася на канатах, укріплених на вбитих у морське дно пальових вишках і розстелилася по неглибокому дну моря. Три краї рибальської сіті піднімались, щоби риба, яка потрапила до неї, затрималась, а четверта лежала на дні.

Два рибалки, які ведуть постійне спостереження за морем зі спеціальних майданчиків, попереджали про наближення косяків риби. Після того, як риба входила в рибальську сіть, швидко піднімався її четвертий бік. Відразу ж до рибальської сіті підходили ялики, і рибалки великими черпаками вибирали рибу.
 


Після першого дня нашої подорожі перший відпочинок під зоряним небом.
 


Прокинувшись ми вирушили оглядати заповідну зону урочища Джангуль.

Урочище Джангуль — це мальовничі скельні нагромадження, що розтягнулися на 5 км вздовж північно-західного узбережжя мису Тарханкут. Рельєф берега зі скупченнями характерних шаруватих скельних хаосів сформований зсувами, велика кількість химерних вапнякових фігур створена вивітрюванням і абразією.
 


Від узбережжя відколюються, сповзають величезні "кам'яні стіни".
 


Після відвідин урочища Джангуль, ми поїхали вздовж узбережжя. Попереду нас чекав гірський ланцюг величезних скель і химерних обривистих берегів названих Атлеш. Його поділяють на дві частини: Великий (знаходиться за 6 км на південний схід від Оленівки) і Малий (за кілометр від Великого).

Цікаві факти: Назва Атлеш походить від перського слова атеш (вогонь). Назва, очевидно, пов'язана з тим, що з давніх часів на узбережжі стрімких скельних ділянок розкладали багаття, які в негоду і в нічний час вказували кораблям шлях до берега. Скелі Тарханкуту дуже небезпечні для мореплавців, а прибережні води цілком можуть змагатися з акваторією Севастополя та Керчі за кількістю затонулих суден. У той же час з античних часів невеликі бухти Атлеша служили надійним укриттям для піратів і контрабандистів.

На узбережжі були зняті такі фільми, як "Людина амфібія", "Пірати 20 століття", "Марина", "Герой нашого часу" та інші.
 


На Малому Атлеші привертає увагу велетенський 98-метровий тунель, пробитий хвилями в товщі мису. Висота тунелю від рівня води до вершини зведення 8,51м, товщина зведення - біля 10,7м. Це дивовижний природний тунель, подорож яким захоплює дух.

Герой фільму "Пірати XX століття" проходить по цьому тунелю на піратський острів.
 


Далі ми їхали уздовж узбережжя і милувалися красою місцевого пейзажу.
 


Завершувалася наша подорож на найзахіднішій частині Криму біля 200-річного маяка, який чудово зберігся й досі функціонує.

Імовірно, маяк на цьому небезпечному, з точки зору судноплавства, місці існував ще в античні часи. Нинішня вежа заввишки 42 м була побудована з білого інкерманського вапняку у 1816 р. Завдяки відмінній якості будівництва, споруда потребувала лише косметичного ремонту. У 1851 р. маяк мав у розпорядженні 13 ламп з рефлекторами, у 1862 р. освітлення було поліпшене й поширювалося на 12,4 милі. Під час туману подавався звук пневматичної сирени або сигналізували ударами в дзвін. Усі будівлі збереглися.
 


Ось така захоплююча подорож вийшла.

Бажаю Усім успіхів, радості, сонячного настрою та яскравих подорожей.

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Обираємо готель для відпочинку в Єгипті: на що звернути увагу
Обираючи тур, потрібно знати деякі нюанси: тільки в цьому разі відпочинок повністю відповідатиме вашим очікуванням. Який сервіс пропонують туристам на курортах Червоного моря та на що звернути увагу, бронюючи готель, ми вам зараз розкажемо.
Читати більше
11 трендових відтінків для вашого гардеробу (весна–літо 2021)
Сьогодні мова піде про кольорові тренди весна/літо 2021. Це перший сезон, коли колекції розроблялися ізольовано, і відповіддю на умови карантину стала суміш ескапізму, комфорту і повернення до природи.
Читати більше