Я викликав тебе по рації, однак чув лише тишу. Пронизлива тиша, що вкрадається глибоко у самісінькі нетрі душі, пробуджуючи там страхітливі передчуття, проте я їх відкидав подалі. Ні, він тільки що стріляв, я чув. "Матрос" боєць вправний, досвідчений, - все буде добре. Напевно, просто відійшов або рація розрядилася. Піду до нього й пересвідчуся, що все з ним добре.
Нічна тиша, у повітрі відчуття тривоги. Він не відкликається на позивний. Холодний вузький окоп. "Матрос" присів біля самого його краю, спершись спиною до землі. Голова, прикрита панамою спущена вниз. Руки викинуті вздовж ніг тримають автомат. Я кличу його, а він мені не відповідає. Я торкаюся його тіла і відчуваю, що тепло покидає його.
Майже цілу ніч точилися інтенсивні перестрілки з автоматів, кулеметів та гранатометів. Були міни й воги. Ми мстили за тебе, друже. Ми не пробачили й нічого не забули!
Куля снайпера влучила в шию. Він загинув миттєво, навіть не зрозумівши, що трапилось. Як зараз пам'ятаю, "Матрос" не хотів того вечора йти на чергування. Прагнув залишитися, але не міг. Якесь відчуття його бентежило, не давало спокою. Ввечері, перед виходом на позицію він вдягнув нову форму.
У "Матроса" залишилися мати, дві сестри, брат, дружина та маленька донька, котрі до останнього не вірили у загибель Сергія і які вже ніколи не зможуть обійняти його.
Ранок був теплим, тихим та безслівним. Погляди побратимів понурі, порожні. Сльози мимоволі накочувалися самі, однак усі стримували себе.
"Матрос" був мужнім та досвідченим воїном. Він був досить грамотним, проте не завжди обачним. Він не боявся ворогів, не боявся рубати правду з плеча, був щирим та завзятим патріотом. Він ненавидів лицемірства, зрадництва та блюзнірства. Сергій боровся за правду та справедливість і готовий був заради цього на все. А яка була його правда? Україна – наша Батьківщина і не дивлячись ні на що, ми мусимо захищати її. "Матрос" захищав і робив це на усіх можливих фронтах. Він був відомим серед військових та волонтерів. До нього часто зверталися за порадами. Він не зраджував своїм переконанням та не відступав перед труднощами й страхами. І в той день він залишився вірним собі, переступив через свої передчуття й пішов на нічне чергування, - останнє у його житті.
10 січня він мав святкувати свій 31 день народження. Але тепер в цей день його рідні, друзі та побратими згадують його з ненависною вже приставкою "був". На жаль. Але у наших серцях він житиме вічно і ми будемо знов і знов згадувати його посмішку та жарти. За життя "Матрос" був дуже веселим та життєрадісним.
Сергій "Матрос" Альмужний загинув 14 вересня 2017 року на позиції біля шахти Бутівка. Помстимося!
Указом Президента України № 363/2017 від 14 листопада 2017 року,
"за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку", нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
Автор - Хорт
