"Герої не вмирають!"

Молодший сержант Олександр Вознюк загинув під час евакуації українських вояків з-під обстрілу внаслідок підриву самохідної артилерійської установки, якою він керував, на міні поблизу села Пікузи Волноваського району Донецької області.  

Олександр Вознюк з 2011 по 2013 навчався в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка (факультет фізико-математичної і природничої освіти). Був талановитим і активним студентом, якого поважили і з яким цінували дружбу. Чудово співав та писав вірші.

Після призову на строкову військову службу у 2012 році виконував військові обов'язки у складі військової частини морської піхоти, яка дислокувалась у Криму, мріяв про повернення до університету. Після анексії Криму та виводу військової частини на континентальну Україну у 2014 році підписав контракт про проходження служби на професійних засадах, бо час вимагав рішучих дій, потрібно було давати відсіч агресору на сході України…

Чи думав про те, що стане героєм? Навряд чи. Мріяв про щасливе майбутнє, бо дуже любив і цінував життя, близьких та рідних людей. Але чи міг вчинити інакше в найтрагічніші дні життя? Ні, бо "краще загинути, аніж просто здатися…", зрадивши побратимів та присягу на вірність Україні. Про це писав у своїх віршах, які залишились нам, живим, як наказ і як заповіт.

За ініціативи студентського самоврядування, за підтримки професорсько-викладацького корпусу та адміністрації університету 24 квітня 2018 року було відкрито меморіальну дошку Олександру Вознюку. На відкриття з міста Лубни Полтавської області прибули батьки та рідні загиблого героя. Участь у мітингу-реквієму взяли представники адміністрації університету, місцевої влади, духовенства УПЦ КП, спілки ветеранів АТО, військовослужбовці, студенти, викладачі, громадськість міста, гості, місцеві ЗМІ. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять про героя, ім’я якого вкарбоване в літописі університету назавжди.

Герої не вмирають!