"Діапозитив": трохи волі, поезії та світла

9 лютого 2017
Roksolana Zharkova
4 лютого у затишній львівській кав’ярні "Меделін" сучасні верлібристи презентували альманах вільної поезії "Діапозитив", який побачив світ наприкінці 2016 року (модераторка заходу – письменниця Роксолана Жаркова).
 
Діапозитив : альманах вільної поезії. – Львів : ЗУКЦ, 2016. – 108 с.
 
В альманах увійшли натхненні верлібри 23-ох молодих українських поетів, котрі шукають себе у просторі літератури, пізнають літпроцес, експериментують зі змістом і формою. Серед них – знані імена, дехто – вже кількарічний член НСПУ. Є діапозитивці зі Львова і Львівщини, є з Івано-Франківська, Калуша, Києва, Ладижина, Ізюма, Харкова, Маріуполя і навіть закордоння – з м. Еттлінґен, що в Німеччині. Такі різні й такі єдині у своєму прагненні – побачити щось більше у світлотіні самого життя…
 

Ініціаторка видавничого проекту, упорядниця альманаху (а ще – засновниця Літплатформи "SPATIUM") – львівська поетеса Яна Лілл, яка захоплюється літературою, перекладає зі слов’янських мов, підтримує поетичне благодійництво. Саме її верлібристичні рядки розпочинають діапозитивний альманах.
   
Яна Лілл пише про місто свого дитинства дуже щемко, згадуючи, як дорослі "пили терпкий чорний чай і пахли особливо", як у дітей "злипалися руки від солодкої вати і залишали відбитки на гойдалках пам’яті", як "плечі обіймає сонний Місяць, який ревниво передає тебе в обійми картатому сонцю". Пише про дорослих і дітей, або про дорослих, які стають іноді дітьми. Або про дітей, що змушені передчасно дорослішати (до слова, усі кошти з продажу видання автори вирішили спрямувати на допомогу маленькій бродівчанці Анастасійці Гузарській, яка бореться за життя). Поети вірять, що Слово має рятувати, допомагати, зцілювати. Тому "Діапозитив" – це 23 поетичні сподівання Дива, 23 людські віри у Світло серед пітьми.
Як зізналася Яна Лілл, "одного холодного зимового дня, читаючи Юрія Іздрика, народилась назва книги. Й нічого такого не відбулося, лише у нотатках соцмережі Фейсбук було написано "збірка, якщо колись буде" – "Діапозитив"... Минала зима, десь наприкінці лютого гостро з'явилось бажання щось зробити, зробити таке, чого раніше ніколи не пробувала робити. Так з'явилась ідея зібрати докупи усіх, хто пише вільну поезію (саме вільну, чомусь не люблю рамки – ось це білий вірш, це верлібр, це ритмізована проза), об'єднатися разом і видати книгу. Десь в закапелках пам'яті якийсь голос стукав мені й говорив: "й назва, назва збірки є. Готова..." Тоді почалося. Сказати, що було важко, це не сказати нічого – все, що робиться вперше, завжди важке. Головне – наполегливість. Міцно тримати лівою рукою ідею, а правою – бажання".
 
Отак наполегливість, ідея та бажання поєдналися у 108 сторінок (діа) позитиву. Хоча поети пишуть про своє: емоції, почуття, події. Інколи – болісні й тривожні. З присмаком неспокою, печалі, нерозуміння, самоти. І все ж пишуть, створюючи свій особливий Світ, у якому – трохи волі, поезії і світла.
 
На сторінках альманаху відчувають себе вільними (бо верлібри – це ж свобода!) Яна Лілл, Андрій Мирохович, Андрій Скакодуб, Мар’яна Зеленюк, Володимир Вакуленко-К, Дмитро Бовдуй, Ірена Смачило, Ірина Червінська, Катерина Ляшевська, Лідія Мазурчак, Маріанна Челецька-Барабаш, Микола Істин, Наталія Матолінець, Олена Акіко, Олена Строганова, Ольга Брагіна, Остап Микитюк, Роман Миронов, Руслан Студинський, Світлана Урбанська, Сергій Шаіпов, Юлія Костенко і Ліна Підцерковна. 
 

У своїй передмові до видання письменниця Леся Мудрак зауважила, що "альманахівці живуть літературою, як би то не звучало банально. А коли вірус любові до слова у всьому організмі – він заражає…".
 
Поетичне слово справді заражає. І заряджає позитивом серед негативу буденності. І дарує тепло. Навіть коли зима…

Роксолана Жаркова, (с)
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Фотокамера як зброя, або Інше обличчя війни
Якби не було війни, ті, хто загинув, могли б народити і виховати дітей, кохати, працювати, винайти, створити, нарешті, просто жити, бути щасливими й радувати своєю присутністю на землі рідних, близьких, друзів...
Читати більше
АПЕЛЬСИНОВИЙ МАРМЕЛАД ЗА РЕЦЕПТОМ ПАДДІНҐТОНА
​Трапляється так, що фільм дуже сильно припадає до душі. Після перегляду усю ніч сниться, як будуєш хижку на безлюдному острові, перебираєш таємничий мотлох на горищі або блукаєш Нарнією. Цього разу зі мною знову так сталось.
Читати більше