І перший, і останній...

Він і перший, і останній. Він і холодний, і найтепліший із трьох…

Перший – у зими, останній – у році. Він – 12-ий місяць року у григоріанському календарі, має 31 день.

Гру́день – від слова "грýда, грýдка, груддя". Після осінніх дощів розтоптана ґрунтівка замерзає. Їздити такими дорогами важко: заважають замерзлі грудки. Груддя утворюється і на замерзлих зораних полях.

У давньоруські часи і, як засвідчує "Словарь української мови" Б. Грінченка, аж до ХХ сторіччя цей місяць мав назву "студень". У деяких краях студнем старі люди називають його й понині. А ще мав він і такі народні назви: лютень, хмурень, студенець, мостовик, трусим, підбериха, стужайло, студень, студеник...

У грудні в порівнянні з листопадом збільшується кількість днів з хуртовинами; спостерігаються ожеледі, особливо на Лівобережжі України.

Грудень – найтепліший зимовий місяць в Україні. Середня температура повітря змінюється від -4 – -3 °C на пн. сході та півночі – до -2 – -1 °C на заході. Найнижчу температуру у грудні зафіксовано 1908 року: -34,5 °C в м. Красноград, на Південному березі Криму (-16,2 °C) у 1899 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури у грудні 20,6 °C зафіксовано 1964 року в м. Клепиніне. На початку грудня по всій території України завершується стійкий перехід середньодобової температури через 0° C, настає зима.

Народний прогноз погоди був на кожен день

Про всі не описуватиму, а про дні першої грудневої седмиці трохи скажу.

1 грудня. У народі цей день називають зимовказівником, позаяк погода цього дня визначає погоду всієї зими: який перший день грудня, такою і вся зима буде. Якщо зранку тепло – відлига буде на початку зими, а якщо холод і хурделиця опівдні – такою бути середині зими. Якщо ж завиє, закрутить заметіль під вечір, то піде зима від нас неохоче, з погрозами.

2 грудня. У давнину говорили: "Заметіль дорогу переймає, у щілини земні, у тріщини лихі хвороби заганяє". Майбутню погоду визначали завдяки птахам: якщо до цього дня вони прилетять з півночі – це суть ознака ранніх холодів.

3 грудня погоду наперед визначали за дорогою, адже дороги колись були особливою проблемою: суха осіння погода вже закінчилась, а санний шлях ще не налагодився. Тому говорили: "Матінка зима ще снігом дороги не припекла", "Не чекай цього дня від дороги пуття". За погодою 3 грудня наші пращури передвіщали погоду на 3 червня: якщо піде сніг, то через півроку дощитиме. (Коли там цього року має встановития санний шлях? Коли був перший сніг. Від першого снігу до санного шляху – 40 днів).

4 грудня (Введення). У минулому цей день називали "воротами зими" і говорили: "Введення прийшло – зиму привело". Погода цього дня може бути дуже мінливою: і морозною, і теплою. Наші пращури підмітили, якщо на Введення похолодає, то зима буде суворою. Якщо сніг випаде до 4 грудня, то він може розтанути, якщо після – то лежатиме аж до весни. Введенські морози ще зими не роблять. Як Введення мостить мости, а Микола (19 грудня) забива гвіздки, то люта зима буде. Як на Введення буде вода, то влітку буде молоко. Як горобець на Введення в бичачому сліду води нап’ється, то худоба до Юрія (6 травня) трави напасеться. Як буде на Введення у сліду вода, то на Юрія трава. Як ляже глибока зима, то готуй глибокі закрома.

5 грудня. Для цього дня в народі існувало багато приказок, а пов’язані вони були зі становленням санного шляху: "Прокіп снігом ступає – дорогу копає", "Прокіп дорогу прокопає, а Катерина (7 грудня) закатає". Цього дня заглядали у пташині гнізда: якщо в них багато пуху, сухої трави і соломи –   пернаті відчувають холодну зиму.

6 грудня (Митрофана). Якщо цього дня мжичить сніг і вітер з півночі, то через півроку, 6 червня,  теж буде мжичка і дутиме північний вітер. У цей час селяни святкували становлення санного шляху по снігу і льоду.  Якщо на Митрофана моросить сніг і дме північний вітер, то 6 червня буде вітер з півночі і бризкатиме дощ.

7 грудня відзначаю день святої Катерини. Катерину вважають покровителькою шлюбу і наречених, тому в народі її ще називають Женодавицею. Цього дня влаштовували народні гуляння, катання на санях і санчатах з гірок: санниці. У народі казали: "Молода зима з гір на санчаках катається"; "З Катерини зима дойме не миттям, то катанням, не голодом, то холодом". Ясна погода на Катерину вказує на морозну зиму. Катерина по воді, то Різдво по льоді. Як на Катерини холодно, то буде голодно.
 
Гаразд, ще трішки – й про деякі инші дні та їхні прикмети.

9 грудня (Юрія Холодного, Юріїв день). На Юрія ходять слухати воду у криницях: коли тихо, не хвилюється – зима буде теплою, а чуються звуки – чекай сильних хуртовин.

12 грудня (Парамона, ПередАндрія). Ранок красний – бути грудневі ясним. Сніг на Парамона – бути заметілям до Миколиного дня. Якщо вдень ішов сніг, то бути хурделицям цілу седмицю. Якщо вода на річці тиха – на рівну зиму, шумовита – на завірюхи. Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде – холодна і сніжна.
У народі цей день мав назву Задуйполи або Засніжидоли, позаяк для цього дня характерні сильні морози і сніг: «З Парамона земля кам’яніє, річка застигає». Якщо цього дня снігу випаде багато, то бути хурделицям весь тиждень. А якщо сніжинки стали великими, значить, відлига буде.

13 грудня (на Андрія). Повторно слухають воду: тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

14 грудня (Наума). Наума вважають покровителем школярів (особливо першокласників). Колись у ці зимові дні діти починали навчання, бо вдома вже закінчувалися всі основні роботи й вони мали вільний час. Наймення пророка має спільний корінь із давньоукраїнським словом «ум» (розум), який потрібен під час навчання. У народі цього святого називали Грамотником, позаяк цього дня у давні часи (з 1 грудня за старим стилем) починали вчити дітей грамоті. Навчальні “муки” дітей доповнював вітер, який був дуже характерним у день пророка Наума: “Прийшов Наум - зимній вітер подув”. Якщо вітер з південно-західного переходив у західний чи північно-західний, чекали посилення морозів.
17 грудня (Варвари). Якщо на Варвари болото, буде зима красна, як золóто. Якщо проти цього дня нічне небо у зорях – чекай холодів, а сліпе й тьмяне – на тепло. Якщо горобці збираються купками на деревах і цвірінькають, то буде тепла зима. Дерева в инеї – урожай на садовину. Який день на Варвари, такий і на Сави. Яка погода на Варвари, така й на Різдво (християнське – 7 січня). Якщо до цього дня сніг не випав – зима буде теплою, а як з’явиться – довгою й холодною.

19 грудня (Миколи, Миколи-Чудотворця). Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього. У році – два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи. Як впаде великий г’иній – на гарний урожай хліба. Як на Миколу дощ, то буде й на озимину. Морозяний день – на уроду хліба й городини.

22 грудня (Ганни). Якщо йде дощ – усю весну дощитиме. Тихий і безвітряний день – на врожай садовини. Сонце ясне, променисте – Новоріччя (за сучасним, спотвореним, літочисленням) буде морозяним; якщо ховається за хмарами, а на деревах висне иній – під Новий рік буде хмарно, з відлигою. Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки. Яка Ганна до полудня, така зима до кінця грудня.

25 грудня (Спиридона Сонцеворота). Якщо 25 грудня світло, то Новий рік (суч.) буде морозним, ясним, а коли похмуро і на деревах буде иній – похмурим і теплим. Якщо ніч ясна, то зима буде холодною, а літо спекотним; як темна – зима теплою, а літо похмурим. Новоріччя буде морозним, якщо 25 грудня сонце ясне, променисте; якщо ховається за хмарами, а на деревах висне иній – під Новий рік (сучасний) буде хмарно і відлижитиме.

Основне свято цього місяця і всього року  – 22 грудня: народження (Різдво) Нового, Молодого Сонечка.

26 грудня (Євстрата, Євгенія). Який Євстрат – такий і січень.
28 грудня (Трифона). Який Трифон, такий і березень.
29 грудня (Агей). Який Агей, такий квітень.
30 грудня (Данила). Якщо з'явиться иній – Різдво (християнське) буде теплим. Який Данило – такий і травень.
 
У грудні багато різних свят: народних, державних, релігійних. Багато з них згадано вище…

Деякі инші грудневі свята:

1 грудня 1991 р. – утворено Збройні Сили України.
2 грудня – День енергетика. День працівників дипломатичної служби.
5 – Міжнародний День волонтера.
29 листопада (13 грудня – у християнстві) – свято Калити (в Українській Національній вірі).
25 грудня – Коляда (Різдво Дажбога) в Рідній вірі. Новоріччя.

Народні прикмети грудня

• Якщо у грудні випадуть великі сніги, то літо буде родючим.
• Грудень холодний і сніжний – хліб буде буйний і пишний.
• Якщо грудень м’який, то зима тверда.
• Якщо першого тижня погода стала, то зима буде довготривала.
• Якщо сухий грудень буває, то суха весна, і сухе літо довго триває.
• Пізня зима – пізня весна.
• Якщо зима не настала у грудні і січні, то вона не настане до 10 лютого.
• Від заморозку до зими – місяць.
• На Андрія треба кожуха-добродія.
• Якщо на Андрія не випаде сніг, зима буде теплою, якщо сніг уже лежатиме, то сніжною й холодною.
• Варвара шматок ночі увірвала.
• Варвара мости мостить, Сава гвозді гвоздить, а Микола прибиває.
• Якщо на Варвару гострі морози, то на зиму готуй воза, а якщо розтане, то кажи оглянути сани.
• Яка Ганна до полудня, така зима до грудня.
• Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки.
• На полях сніг хвилястий – будуть хліба рясно.
• Зима не настане, доки не встановиться санна дорога.
• Дощова зима – ознака неврожайного року.
• Взимку надходять хмари з півночі – потепліє.
• Зима малосніжна – літо посушливе.
• Якщо взимку сніг лягає рівно – літо передбачається сухе; якщо гребенями, то вологе.
• Паморозь – провісниця снігопаду.
• Якщо спекотним був липень, то грудень буде морозяним.
• Перший сніг щільний і мокрий – на вологе літо, сухий і легкий – на сухе.
• Якщо снігопад припиниться після полудня або ввечері без прояснення неба – завтра знову чекай снігу.
• Зима снігова – літо дощове, взимку хуртовина – влітку негода.
• Зима багата на сніги й ожеледицю – на гарний урожай.
• Якщо грудень сухий, то буде довга суха весна і сухе літо.​

• Як у грудні сніг заляже, то у серпні жито виляже.
• Сніг на полі лежить пагорбами, хвилями – на врожай жита.
• Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху, дере стіну – на негоду, лежить черевцем догори – на відлигу, згорнувся у клубочок і вткнувся писком у лапки – на мороз.
• Якщо на початку зими йде сильний сніг, то на початку літа падатиме сильний дощ.
• Взимку сухо й холодно – влітку сухо й спекотно.
• Якщо взимку вітер подув з півночі – буде дуже холодно, зі сходу – на мороз.
• Багато снігу намете – багато хліба прибуде.
• Сніг на полях – зерно в засіках.
• Зима по коліна – бути врожаєві.
• Зима зі снігами – літо з хлібами.
• Снігурі прилетіли у грудні – зима буде суворою. 
• Зима морозяна, з великим снігом віщує гарний урожай хліба.
• Грудень холодний, сніжний, з вітрами – на врожай.
• Зимове тепло – це літній холод.
• Якщо взимку великий иній на деревах, то це – ознака гарного врожаю.
• Як’ завальна зима, то врожайні жнива.

 ​
Отож грудень, перший зимовий, останній роковий місяць, стає повноправним господарем календаря (Колодаря), а це означає, що настав час починати підготовку до свят.

Гру-день… Груд-ень...

(Головна світлина – про основне свято грудня і року: народження Нового, Молодого Сонечка).