І кожний день одну із тисяч істин...

І кожний день одну із тисяч істин

Ти відкриваєш й забуваєш знов.

До забороненого тягне лізти.

Ні – щоб пізнать в собі любов.

Вона у кожному свого чекає часу.

Для неї перешкод, мабуть, нема.

Трапляється фальстарт, коли завчасу

На землю прийде ядерна зима.

Та в цім круговороті безнадії,

Коли нічого вже не ждеш,

Божественні побачив вії

Єдиної, що диво із чудес.

Це був знак звище, що вартує жити.

Не спалюйте за спинами мости.

Хоч раз в житті кохати-полюбити

Ти здатний – і сказати теж: “Прости…”.

Анатолій ВЛАСЮК

15 липня 2019 року 

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com