А може у тому щемі до болю..
коли душа рветься від жалю ..
коли світ ніби провалюється під ногами...
і ти ніби падаєш у бездну де немає вороття...
а потім ти просинаєшся в холодному поту і подушка мокра від сліз і ти не знаєш який сьогодні день...
і дивлячись у вікно ти не розумієш куди усі ці люди йдуть і навіщо це усе....
Може у цьому і є щастя пережити оці хвилини!!!!
І коли душа врівноважить свою ходу і серце стане битися як завжди - ти скажеш :"Я щасливий що я кохав!!! Ні!! Я кохаю!!! Бо це найвеличніше що є у людей...відчувати цей трепет і вірити у свою любов яка подарувала тобі хвилини незабутнього злету!!!!!!!!!!!!"
**************
Поговори зі мною ..
просто, ні про що
Про те як сни приходять,
і які вони...
Про те, як вітер щось шепоче за вікном
Про те, що дощ вистукує мелодію душі
Про це і може ще про щось... поговори...)
*************
Колись...вже давно...я бачив нас двох..
А може це сон? чи не сон?...я не знаю...
Я вимріяв нас...і це справді було!!!
Я бачив відчинені двері до раю!!!
Невже то лиш мить, що проходить отак,
Як світла промінчик у мороці ночі?
І все що тоді відчувала душа...
Невже не повториться знов? - Я не хочу!!!
Я вірю! Я знаю! Все справді було!
І буде ще краще!... Повір, я це знаю!!!
А ти просто глянеш у очі, і поглядом цим
Тихесенько скажеш: "Любий...кохаю!!!
************
Просто так от прийди, прилети..
Зроби крок, що давно обіцяла!
І той настрій що маєш завжди -
Приклади до квитка, що вже взяла)
Я лічитиму дні,
Я чекатиму доти!
І ніколи не скажу собі,
"Перестань! Бо мабуть уже досить!"
Бо я знаю, що час цей прийде,
І настане щаслива хвилина!
Бо чекання як мить пролетить,
А от зустріч ....це вічність прилине!!!)))
**************
Так хочеться кохати, не слухати слова...
Щоби від рук пестливих крутилась голова.
Так хочеться не слухати потрібних може й слів.
Так хочеться поринути у вир тих почуттів.
Чому так серце плаче, чому кровить воно?
Кохання ріже душу - адже мовчить воно!
Чи може то не сила його пізнати його знов?
Чи може все ж правдиво жевріє там любов?
Слова. слова, слова...вже сказано доволі,
Вже очі в очі поглядом, вже кинув жереб долі!
Чекаєш щохвилини... удень, вночі - байдуже...
Що скаже: Ти потрібний, потрібний мені дуже!!!
*************
Не мовчи...я не хочу страждати!
Я не можу нікуди втекти.
Бо ще можу я палко кохати,
І очима благаю:" Скажи!"
Нащо доля дає мені вибір,
Коли вибору зовсім нема...
Бо коли даєш долі вже руку,
то впирається в стіну вона.
Не мовчи - я кажу тобі знову,
Бо мовчання це злото? Чи як?
Краще зразу почути відмову!
Хоч миліше за світ - ніжне: "Так!"
***************
Вона випромінює світло
Ясніше ніж місяць вночі!!!
Бо місяць то сонячний зайчик,
Що мріє тихенько в тиші...
Вона це енергія світла
Тепліше за сотні зірок!!
Вона це планета із сонця!!!!
Й вірша не останній рядок))))))
Вона, як вогонь, небезпечна
Що манить до себе вночі,
Але як метелик безпечний
Летиш за поривом душі!!!
ВОНА...ЦЕ...УСЕ...
*************
Я загубився в тому світі...
У світі сподівань і мрій.
Я загубився...це вже вирок?
мабуть ще ні...
Душа блукає мов дитина,
Що заблудилося в пітьмі.
Я загубився! Це все ж вирок?!
А от і ні!!!
Я думаю! Я знаю ! Я в це вірю!
Блукати це не плестись навмання,
Кохання виведе з полону лише мрії.
Я йду! Я хочу! Ось воно - життя!!!
*************
Ти, як осінь, що листям пада
поміж руки у теплі долоні.
Ти - весна, що все вітром колише
душі струни натягнуті трохи.
Ти, узимку зігрієш, пригорнеш у віхолу
сніг розтопиш жагою життя.
Ти, уліті накриєш від сонечка
ніби тінь що пішла в небуття…
*************
Тримай мене міцно у своїх долонях…
Торкнись мене ніжно палким поцілунком…
Торкнись мов метелик, що спраглий до світла…
Торкнись … і тримай… не зникай …
**************
Без тебе я немов безкрилий птах
Що хоче ввись але злетіть несила...
І лиш твоя душа, любов’ю множена стократ,
Розірве простір для польоту і виростуть враз крила!!!!
***************
Я хочу відчути тепло твоїх рук,
Що серце тримають у ніжних долонях...
Я хочу відчути, що ритм твого серця співзвучний з моїм,
Нехай.... хоч у мріях...
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
