Художник шахів

24 липня 1975 р. у Нью-Йорку помер американський, раніше французький, ще раніше російський шахіст із України Ніколас Россолімо.
 

 
А починалося все з Одеси, коли море викинуло на берег скарб – Григорія Россолімо, молодого грека з Кефалонії, капітана затонулого корабля. Він лишився у місті та прожив 70 років, був удостоєний звання одеського почесного громадянина.

Син Григорія – Іван Россолімо, займався комерцією, торгував вином.

Онук отримав ім’я діда. Григорій Россолімо був відомим психіатром, його згадував у романі М Булгаков.

Правнук грека-одесита Ніколас Россолімо – відомий шахіст, про якого говорили: "Уміє Россолімо красиво давати мат, нічого не скажеш!", "Художник шахів!". Його батько художник Спиридон Россолімо. Мати – Ксенія Миколаївна (з дому Скугаревська) знала чотири мови, працювала військовою кореспонденткою в Маньчжурії підчас російсько-японської війни. У 1906 році в Харбіні батьки одружилися.

Ніколас Россолімо народився 28 лютого 1910 р. у Києві, здобув чудову освіту: знав п’ять мов (українську, російську, французьку, англійську, грецьку), прекрасно грав на акордеоні, любив співати.

Мати зацікавила хлопчика давньою грою у шахи. Батько Ніколаса під час революції був за кордоном, а в 1920-му виїхав за океан. Після революції мати з сином переїхали до дяді Ніколаса – уславленого психіатра Григорія Россолімо. У Москві мати провела рік у в’язниці, бо її запідозрили в причетності до аристократів. Після звільнення працювала в Держвидавництві. Юний Россолімо грав у клубі Радторгслужбовців, складав шахові етюди, був чемпіоном Москви серед школярів. Ніколас взяв участь у Московському міжнародному турнірі 1925 р. Після смерті дяді в 1928 р. сім’я Россолімо виїхала з Росії: спочатку опинилися в Празі, потім у Парижі. Ім’я Н. Россолімо носить один із варіантів сициліанського захисту. У 20-30-ті рр. Россолімо опублікував низку етюдів у пресі.
 
wikipedia.org
 
Він був беззмінним чемпіоном Парижа в середині 30-их. Усього він вигравав цей чемпіонат 10 разів! Після війни ставав і чемпіоном Франції. В останній раз переміг у чемпіонаті Парижа в 1953 р., перед виїздом до Америки.

Худорлявий, підтягнутий, швидкий Ніколас мав коричневий пояс по дзюдо, подобався жінкам. Однією з яких – графиня Віра Будинович. Вона народилася у Владивостоці, отримала дуже пристойну освіту, була гарною шахісткою. Їхня симпатія, захоплення шахами допомогли створити міцну сім’ю. Ніколас заробляв етюдами, співом, грою в шахи; підпрацьовував таксистом. Він постійно прагнув щось вигадати для бізнесу – коли жив у Іспанії, то придумав на пляжах ставити великі дерев’яні шахи. Коли їхав із Європи до Америки, завжди знав, яку контрабанду треба везти. Це була боротьба за життя, за виживання.

Сталося так, що війна розлучила родину: Віра з сином виїхали до США, Ніколас залишився в Європі. Упродовж п’яти років він очікував візи!

Але міг похвастатися рекордом: серед гросмейстерів був єдиним, хто мав 4 паспорти!

До війни Россолімо був другим у Франції після Альохіна. У 1948 і 1949 зіграв два матчі з Тартаковером внічию, перший мирний: +1-1=10, а другий "дикий": +5-5! Двічі переміг у Гастингсі – у 1948 і 1949. У Венеції в 1950-му Россолімо третій – після Котова і Смислова. Ще через три роки виграв Бевервейк перед Ейве і Доннера з рахунком 9 із 11! Россолімо грав на Олімпіадах за Францію в 1950 і в 1972, за США в 1958, 1960 і в 1966 – на двох останніх разом із Робертом Фішером, американці двічі стали срібними призерами! У 1975 р. посів 3 місце в Світовому Опені (Нью-Йорк).



Їдучи до Америки, він ставив хрест на кар’єрі, бо шахами в США не прожити, але у 1953 році родина нарешті об’єдналася. Син-одинак Олександр здобув освіту фізика та математики, займався менеджментом, бізнес-стратегіями, був головою Центру Безпеки та Соціального прогресу.

Гросмейстер у США працював у пральні, коридорним у готелі "Уолдорф Асторія", помічником офіціанта, водієм таксі, акордеоністом і співаком у барах… За виграш чемпіонату США 1955 р. Россолімо отримав "Б’юїк2, на якому спробував бути таксистом, але мусив його продати. На Манхеттені він утримував кав’ярню "Шахова студія", гостями якої були видатний художник і сильний шахіст Марсель Дюшан та Боббі Фішер. Россолімо готував бутерброди, смажив мідії в часниковому соусі, подавав їх відвідувачам, наливав вина; за 5 доларів грав легкі партії з відвідувачами.

Россолімо жив у небезпечному районі Нью-Йорка. У липні 1975 р. в дім увійшли грабіжники, в ході боротьби 65-річний гросмейстер упав зі сходинок із другого поверху; через 3 дні помер у шпиталі.

Не стало художника шахової гри, який залишив безліч красивих партій і шахових етюдів. Россолімо написав дві книги: "Les échecs au coin du feu" (Шахи біля комина), зібрання його шахових етюдів і ендшпілів, видане в Парижі в 1947 р.; і "Rossolimo’s Brilliancy Prizes" (Призи за красу Россолімо), самвидав у Нью-Йорку в 1970 р. Він записав платівку з піснями російською, французькою та англійською мовами, обкладинка якої була намальована його другом, Марселем Дюшаном.
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

8 занедбаних місць на планеті, від яких стає моторошно
У світі багато занедбаних місць, і кожне з них має свою історію. Якісь місця вселяють страх, якісь – почуття захоплення. У статті ми зібрали для вас наймоторошніші місця на Землі, від яких перехоплює подих.
Читати більше
XVII СТ. : ПОЛОНІЗАЦІЯ, ВІДРОДЖЕННЯ, ПОЧАТОК РУСИФІКАЦІЇ
Особлива важливість цієї епохи для долі українства та його питомої мови не підлягає жодним сумнівам, хоча в різні її періоди в різних куточках української ойкумени відбувалися відмінні навзаєм, не раз "протилежні за знаком" процеси.
Читати більше
Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше