Статті / Арт

"Хрестоматійний стьоб на Леніна" або Таке воно єврейське щастя...

17 жовтня 2014
Ганна Черкаська
Придивіться: Кривавий велетень шульга (ліворукий) крокує лівою; лівою рукою вказує "вірну дорогу товаришам" на Схід (подалі від пролетарського Заходу), а правицею щось важливе тримає в кишені. Між ногами у вождя зловісні чорні силуети труб, цехів і криваве авто з озброєними багровими ліліпутними-революціонерами. Адольф Браславський створив цей плакат і високу нагороду отримав.
 
Адік Страхов Ленін ілюстрація

Таке воно єврейське щастя... Мабуть, про щастя думав 18 жовтня 1896 р. катеринославський єврей Йося Браславський (не знав він, що це ім'я Сталіна). Він дізнався про народження сина і обрав йому ім'я "шляхетний", що на ідіш звучить як Адольф (ну, не знав він, що це ім'я Гітлера). А талановитий синок виріс, закінчив Одеське художнє училище по класу скульптури у А. Мормоне, але пишних слів на адресу Адольфа Йосиповича Браславського не прозвучало, бо у час революційних єврейських погромів Адольф Браславський підстрахувався та змінив прізвище на Страхов. 

Адік Страхов з ентузіазмом писав плакати для нової влади "Азбука революці"; публікував сатиричні малюнки у газетах "Звезда","Донецький коммунист", "Сельская правда". У 1924 році А Страхов створив плакат "В.Ульянов (Ленін)", за який на міжнародній виставці в Парижі удостоївся Великої Золотої медалі та Гран-Прі. 

Голодомор України викосив поголів'я рабів, тому СРСР активно прихопився до жінок. Годі їм бути дружинами та матерями, час перетворитися на "товаришок", одягти чоловічий одяг і крокувати на завод. Саме таку особу без статі, вбрану по-чоловічому, гермафродита з важким, холодним поглядом зобразив плакат А. Страхова. Тільки революційна косинка натякає, що прапор у руки взяла особа жіночої статі й прийшла виконувати важку чоловічу роботу, зміцнюючи комуністичний рух.
 
Адольф Браславський ілюстрація

Відомість принесла стабільність: А. Страхов переїхав до столиці, працював головним художником Державного видавництва. Він виконав орнаментальні розписи за українськими народними мотивами в Будинку ім. В. Блакитного, ілюстрував книги. Адольф Йосипович захопився екслібрисами, але одразу попереджав замовника, що екслібрис "Викрадено з книг Гіляровського" - поза конкуренцією. 

У часи сталінського "репресансу" вибухове сполучення Адольф Йосипович майже не звучало: Адік Страхов тихо, скромно жив у Харкові, писав картини для душі.

Воював. Після поранення опинився у Середній Азії, де познайомився з Раїсою Миронівною, одружився. На цей час припадають роботи А. Страхова - тонкого лірика, такі як біблейно-велична й трепетно-цнотлива акварель "Передгір'я Ала-Тау". Дружина художника згадувала, що він багато працював "для себе", для душі, виконуючи пейзажі олією, аквареллю, гуашшю. Задушевні, шляхетні, наповнені повітрям і філософським спокоєм картини залишалися вдома. Чи то майстер не бажав із ними розлучатися, чи то гаманці покупців мовчали...

Після повернення до Харкова займався скульптурою: брав участь у численних проектах: палаців культури, кінотеатрів, райвиконкомів. Створив бронзовий пам'ятник М. Глинці в Запоріжжі (праворуч у куті є напис: А. Страхов. 1954 р.).
 
3 січня 1979 р. на 83 році у Харкові помер скульптор А. Страхов, автор пам'ятника Глинці у Запоріжжі, який мав стільки цуресу від справжнього імені Адольф та прізвища Браславський. Шляхетні слова "Адольф Йосипович Брацлавський" у вінку епітетів зазвучали тоді, коли їх носія покликала Вічність.

Таке воно єврейське щастя Адольфа Йосиповича...
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Автора Категорію Публікацію

4294

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Скопіюйте цей код на ваш сайт, або блог:

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

UA Modna 0
Повідомити про помилку