Храм твоєї вільної душі


Твій храм, де душа лікує рани,
завжди поруч, ти лише поглянь –
розкриваються тумани-брами
до двора, без зайвих примовлянь.

Там дерев густі, зелені стіни
мовби захищають від юрби,
котрій древні кам'яні руїни

кращі, аніж гіллячко верби.

А верба вмивається, красуня,
в водах граціозної ріки...
Споглядаючи завжди присутня
впевненість в майбутнє... на віки.

Місце, де душа вбирає сили
з сонця ясного, поважних хмар,
не утратиться – Дніпрові схили
тільки зміцнюють любові дар.

Батьківщина – берегиня долі,
храм твоєї вільної душі.




Ілюстрація "Околиці Києва" (1886 р.) художника Володимира Донатовича Орловського (р.ж. 1842-1914)

2018   © |Арт°°

Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Як слов'янки прикраси носили
Яскравим та виразним наповненням до українського народного одягу виступали прикраси. Вони виконували захисну функцію амулетів, талісманів, оберегів, які супроводжували людей упродовж життя. Основним призначенням ювелірних виробів було доповнення до костюма. Звідси і їхня художня виразність, багатство форм і технічних прийомів, які збереглися і зараз.
Читати більше