хотинська фортеця

На скелястому мисі дністровім – Хотінь,

Біль і слава стоїть багатьох поколінь,

Средньовічна красуня у простір без меж,

Поглядає з високих всезнаючих веж.

Через очі уважні суворих бійниць,

Повиходила правда з усіх таємниць,

Молдавани, угорці і турки отут

Одягали на себе поразок хомут.

Попід стінами й зараз немов реп’яхи,

І російські і польської шляхти гріхи,

Обліпили вали для довічних спокут,

А боги значно вище, не чують їх тут.

У славетній фортеці на мисі – Хотінь,

Історична далечінь шукає прозрінь,

Й Сагайдачного дух патріотів серця,

Надихає на шлях – переможця борця!