Подеколи буває так, що немає такої аж потреби в створенні, хоча саме вже створене не є істинним й потрібним з моментів відбутого. Те, що відбулось вже є змертвілим, а от те, що відбувається несе в собі непрогнозований метаболізм.. Є вічні речі, які вічно пишуться й думаються, скажімо Біблія, книга книг чи книга з багатьох книг, є також Одісея, чи скажімо Божественна комедія, як символ та маніфест постмодерну чи метанаративу, чи гіпертекстуальності чи супермодальності.. Так простіше - робити надбудову на готовому фундаменті, так простіше: робити з реалізму магічний реалізм чи ультрареалізм, майстром якого був, скажімо, Джойс..
Зараз все зводиться до упорядкованої камерності: з часом кожне моє речення буде розкладене на сотні підтекстових шарів або ж залишиться непритомним..хоча знаєте, що є головним насправді в будь-якій історії - зупинитись. Як в казці Керолла "Аліса в країні див", коли доходити до завершення зупиніться. Це класична догма, можна озирнутись й осліпнути, можна пришвидше розігнатись до молекулярного ефіру неконстанти, можна впасти в безсилля безоден, можна пройти ще раз той самий траекторій, потім ще раз...в чому сіль.. Тут криється оте незрозуміле, яке якоюсь мірою залишиться незрозумілим, бо так має бути, бо не може бути все кольорови й яскраво доступним.. щось має залишитись втаємниченим, хоча полеколи міфи розколюються й надається просвітлення, але це знову ж таки пастка, бо факт є модулем міфу й навпаки. В тому і нескінченність симулякру, бо інтерперетацій є мільйони , а сутність залишається притіненою, про це довго думав і писав Рікер.
Бо є речі стали, є модифіковані, є змінені та замінені, є білі і є чорні, і уся ця багатовимірність складає загальний модуль дійсності. Мені простіше, бо усе моє діяння є пошуком модулів, тобто програмний послідовний вибірковий процес спрощення. Звучить немодно, і не актуально, і не занадто суб'єктивно, але звучить. Тому модуль є власною програмною гарантією справжньості діяння й віднайдення завершення. Бо завершення треба віднайти, він не впаде, як яблуко Н'ютону чи Мольєру, зрештою чому саме яблуко - бо знову ж таки фактизований міф з Біблії. Чому саме яблука, а не скажімо банан чи слива. Можливо хтось просто любив смак яблук, або просто нічого путного поряд не було. Можливо яблука когось колись вилікували від цинги чи хтось полюбляв їх смажити.. А можливо усі церковні уліти контролюють науку, як це не парадоксально звучить, бо насправді не бояться можливості віднайдення бога, а розуміння його тотального наративізму. Можливо Ватикан спонсорує усі наукові пошуки й навіть екскурсію Марсом. А заселення Марсом зараз проробляється грунтовно, бо роботизація зменьшить поїдання ресурсів, бо більше працюєш- відповідно більше поїдаєш, але є зараз наукова організація ММ (momentum mashines), котрі в планах мають створити робота, який виготовлятиме сам 360 гамбургерів в годину, не просто їх виготовлятиме, а прийматиме замовлення й роздаватиме - а ви кажете, яблуко має впасти...нічого насправді не падало - просто всі думки матеріалізуються й усі футурогенезні модулі та фантасмогоричні чудовиська отримають життя. Умови для цього є : людина перетворилась в організм із комфортним перебуванням вдома-робота-кав'ярня, людина дуже слабенька й демотивована, безчуттєва гола мавпа із бажанням усе встигнути побачити й усіма переспати..головне позитивно, добродушно відчути сповільнене помирання, що хотіли , те й отримали - бо гра є небезпекою, бо гра є тим, в чому гравець стає модулем самої гри..
Отже, роботи допоможуть богам підприємцям в економії трильйонів, більшість залишиться без роботи, окремі політичні еліти вигадають рабські грецько-египетські мотиви задіяння окремо обраних гешефтних біоорганізмів, ресурсів буде ще менше, бо народ здичає й почне їсти ще більше, заїдати свою непотрібність, зрештою створять робота, який лікуватиме всі хвороби, зокрема рак, найпростіше, звичайно модифікувати геномну преамбули при народженні, бо рак є хворобою старіння, шоб вам не розказували, хочете уникнути - є метода, але я вам не розкажу, бо все дієве завжди біля носа, лишень варто вдивлятись...і найголовніше - усе зло коріниться в політиці, усі монстри та чудовиська з політики, та міфу релігії, бо політика тримається на страху, якщо з неї сміються - значить буде заміна еліт. Заміну еліти спонсорують церковні еліти та банкіри..так, як увесь наркотрафік світовий сходиться до королеви Англії. Бо увесь модифікований продукт на ринку добре аерозолиться наркотичним зіллям, як пепсі та фанта, а фанту пили камікадзе, але ми не читаємо книжки й мало спілкуємось, бо насправді живе спілкування було рецептурою Сократа, а не пошук міжлисциплінарій, бо живе спілкування породжує надкосмічні коливання аж в кінець усіх галактик... Тому вже в світі можна змінити і насамкінець, є ще одна Книга, яка постійно пишеться, як Біблія, це Дон Кіхот Сервантеса - робіть висновки....
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.