Хелловін ("День Всіх Святих") має свою непросту історію і святкується в різних країнах по-різному. Його предок - "Самайн" ("Samhain") - відзначався з 31 жовтня на 1 листопада у древніх ірландських кельтів як початок року і день вшанування померлих. Слово "Самайн" походить від "Samfuin" ("кінець літа"), що складається зі старо-ірландського "sam" ("літо") і "fuin" ("захід"). Однак ірландці - не єдиний народ, який обрав час наближення холодів для святкування нового року.
Чому саме восени?
На початок листопада завершувався збір врожаю і люди, нарешті, звільнялися від клопотів і турбот землеробів. Кельти вірили, що світ складається з великої кількості паралельних світів (потойбічний, куди люди йдуть після смерті, царство болотних фей, ельфів та інших міфічних мешканців) та альтернативних реальностей, які тісно пов'язані одне з одним. І саме на початку холодної та похмурої пори року кордони між ними стають гранично тонкими, а в ніч Самайна зникають взагалі, дозволяючи померлим предкам зустрітися зі своїми сім'ями.
Вважалося, що в цей час душі померлих відвідують свої колишні будинки, щоби погрітися біля вогню. Вони бродять колом, збираючи пожертви у вигляді їжі та напоїв у решти членів сім'ї. Душі померлих могли приймати різні подоби. Однак разом з ними є й інші темні сили: демони, домовики, відьми. Щоб не стати здобиччю нечисті, люди вбиралися якомога страшніше в образи тварин, сподіваючись обдурити та прогнати злих духів.
Як відзначали "Самайн"?
Свято починалося на заході сонця і тривало до світанку. Перш за все, потрібно було прикрасити оселі так, щоб це привернуло увагу хороших духів: у вікнах для них виставляли частування і солодощі, а також
гарбузові ліхтарі - єдині маячки світла в порожніх темних будинках для блукаючих душ.
У кельтів рудий овоч - гарбуз був одним з найважливіших елементів раціону, тож не дивно, що саме його обрали для виготовлення світильників. З м'якоті, яку для цього виймали, готували поширену гарячу страву - поживний суп. Самі ж мешканці осель на заході розводили велике, загальне для всього села багаття і збиралися біля нього, одягнені в незвичайний святковий одяг. Так вони висловлювали повагу душам покійних родичів та близьких. Роль небіжчиків часто розігрували діти, переодягнені в костюми привидів, усміхнених мерців і скелетів, стукаючи в сусідські будинки та отримуючи частування.
Чому саме Хелловін?
Перші ірландські іммігранти завезли вже не "Самайн", а "Хелловін" в Америку. Така назва з'явилася від "вечора всіх святих" (англ. "All hallows eve"), який в побуті стиснули до звичного нам слова. Сенс традицій і забобонні атрибути свята поступово втрачалися, хоча у цей вечір люди продовжували вирізати світильники з гарбуза, вбиратися в костюми нечисті та розігрувати один одного.
Традиція "колядування"
Неодмінним атрибутом Хелловіна вважається "колядування" з ультиматумом "Trick or treat" ("Гостинці або неприємності"). Якщо господарі не відкупляться від гостей солодощами, то можуть про це пошкодувати: відро води над дверима, клей на сходинках, квіти перед будинком корінцями вгору та інші сюрпризи їм забезпечені.
Традиція ходити від однієї домівки до іншої та "випрошувати" частування багато століть існувала у Великобританії та Ірландії під назвою Souling, коли діти і бідняки співали і читали заупокійні молитви в обмін на солодощі.
Опитування 2005 року показали, що 80% дорослих в США готуються до свята Хеллоуін, купуючи цукерки, а 93% дітей мають намір відвідати будинки сусідів, щоб отримати солодощі.
На сьогодні про історію Хелловіну, як і про його традиції знають не багато людей. Тепер це лише спогад минулого, а для молодих людей – веселе свято-маскарад.
Джерела:
1. origin.iknowit.ru/paper1200.html
2. www.nezabarom.ua/halloween/stuff/halloween/vampires_witches_ghosts
3. ru.wikipedia.org
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.