Робоча віза H1B

20 березня 2015
Оксана Сахнюк

H1B - РОБОЧА ВІЗА

H1B віза – це неімміграційна віза, яка була спеціально створена для американських роботодавців для того, щоб наймати кваліфікованих іноземних працівників на визначений період часу. Для того, щоб отримати H1B робочу візу, роботодавець і робітник мають відповідати наступним вимогам:  

Вимога 1 – Між роботодавцем і робітником мають існувати трудові відносини

Для того, щоб отримати H1B робочу візу, роботодавець має подати клопотання про його бажання проспонсорувати працівника в Службу імміграції і громадянства США (далі - USCIS).
 
  • Американський роботодавець. Проспонсорувати кваліфікованого іноземного працівника може лише американський роботодавець. Американський роботодавець – це фірма, корпорація, компанія, або будь-яка інша організація, зареєстрована на території США, і для якої присвоєний Федеральний Ідентифікаційний Номер Роботодавця (FEIN).
  • Трудові відносини. Між роботодавцем і робітником мають існувати трудові відносини. Як правило, факт існування трудових відносин визначається можливістю роботодавця наймати, звільняти, наглядати або іншим чином контролювати роботу працівника.

Чи зможу я показати існування трудових відносин, якщо я є власником компанії?

До порівняно недавнього часу було не зрозуміло, чи власник компанії може самостійно проспонсорувати для себе робочу візу шляхом подання клопотання від імені своєї ж компанії. USCIS роз’яснило, що іноземець, який є власником компанії, зареєстрованої в США, може довести факт існування трудових відносин між ним і його компанією для отримання робочої візи тільки тоді, коли виконання його роботи контролюється іншими органами. Наприклад, якщо ваша компанія має раду директорів, привілейованих акціонерів, інвесторів або інші фактори, які підтверджують, що компанія має право контролювати умови вашого працевлаштування (а саме право наймати, звільняти, виплачувати зарплату, наглядати, або іншим чином контролювати умови вашого працевлаштування). Якщо ж ви покажете фактори контролю вашої роботи у своїй же компанії, ви зможете задовольнити цю вимогу.

Наприклад, Віктор є власником ІТ компанії в США. Він продав 80% своїх акцій компанії інвестору для того, щоб отримати додаткове фінансування для розвитку свого програмного забезпечення. Теоретично Віктор, як власник своєї компанії, може отримати робочу візу, так  як 80% корпоративного контролю над компанією належить інвестору.

Здатність виплачувати зарплату. Роботодавець повинен мати здатність виплачувати працівнику зарплату. Наприклад, Віктор є власником ІТ компанії в США. Він хоче найняти комп’ютерного інженера Андрія для того, щоб розробити програмне забезпечення. Віктор планує платити Андрію зарплату в розмірі $70,000 в рік. Однак, на момент подачі клопотання про надання робочої візи Віктор має на своєму банківському рахунку лише $50,000.00. У зв’язку із тим, що Віктор не має достатньо грошей для того, щоб виплачувати зарплату своєму потенційному працівнику, Віктор не зможе задовольнити цю вимогу, а отже, і проспонсорувати робочу візу для Андрія.

Вимога 2 – Виконання трудових обовязків повинно відповідати спеціалізації професійних навичок або знань працівника за якимось визначеним профілем

Під "спеціалізацією професійних навичок або знань" розуміють вид діяльності, який вимагає (1) теоретичного і практичного застосування спеціалізованих знань; і (2) наявність ступеня бакалавра або іншого вищого ступеня за визначеним профілем (або його еквівалент) необхідного для того, щоб займатися цією діяльністю на території Сполучених Штатів Америки (8 CFR 214.2).

Іншими словами, якщо виконання трудових функцій не вимагає наявності як мінімум ступеня бакалавра, ви не зможете отримати робочу візу. До професій, які вимагають спеціалізації професійних навичок або знань належать: адвокати, архітектори, інженери, викладачі, лікарі, медсестри, медичні працівники, програмісти, бухгалтери, соціальні працівники, економісти та інші.

Вимога 3 –  Ви повинні відповідати освітнім вимогам для того, щоб отримати робочу візу

Роботодавець зобов’язаний довести, що працівник відповідає конкретним освітнім вимогам, необхідним для виконання трудових обов’язків за визначеним профілем. Для цього працівник повинен мати відповідний ступінь бакалавра з коледжу або університету в США, або еквівалент американського бакалавру, здобутого закордоном, або еквівалентну незакінчену освіту, поєднану із досвідом роботи.
 
Якщо іноземець отримав свій навчальний ступінь бакалавра закордоном, він має бути еваульований для того, щоб визначити, чи прирівнюється він до еквівалентного американського бакалавра.

Якщо іноземець не має диплому бакалавра, він все ще може подати документи на отримання робочої візи, якщо покаже великий досвід роботи. Три роки професійного досвіду роботи еквівалентні одному року університетської освіти. Нижче наведений приклад застосування цієї формули.  

Андрій родом з України і працює на посаді інженер-програміст понад 6 років. Він провчився лише 2 роки в технічному університеті та не мав можливості отримати диплом бакалавра. Незважаючи на відсутність диплома бакалавра, Андрій все ж таки зможе подати документи на отримання робочої візи, оскільки 3 роки відповідного досвіду роботи розглядаються як 1 рік університетської освіти. Андрієві 6 років досвіду роботи доповнюють ті 2 роки університетської освіти, які необхідні були йому для того, щоб отримати диплом бакалавра. Таким чином, Андрій розглядається таким, що відповідає освітнім вимогам, необхідним для отримання робочої візи.

Які кроки роботодавець має зробити для того, щоб допомогти своєму працівнику отримати робочу візу?

1. Визначення заробітної плати для працівника

Очевидно, що працевлаштування іноземця може негативно вплинути на зарплату і умови роботи американського працівника, який займає ту ж посаду, на яку претендує іноземець. Адже кваліфіковані іноземці, прагнучи підтримати свій легальний статус в США, готові погодитись на виконання трудових обов’язків за заробітню плату, нижчу за ринкову, взамін на отримання робочої візи.
 
Закон "Про імміграцію і громадянство США" захищає в першу чергу трудові права американських працівників і спрямований на те, щоб запобігти виникненню ситуації, при якій американський роботодавець надавав би пріоритет іноземцям при працевлаштуванні на роботу, пропонуючи їм заробітню плату, нижчу за ринкову, взамін на отримання робочої візи. Для дотримання положень цього закону, Департамент Праці США встановив обов’язок для роботодавця платити іноземцю зарплату, розмір якої є вищий за середню зарплату в сфері зайнятості.
 
Для того, щоб визначити розмір заробітньої плати, який роботодавець має платити іноземцю, роботодавець має надіслати офіційний запит до Держдепартаменту Праці та отримати дані про середній розмір зарплати працівника в конкретній сфері, на конкретній посаді, в конкретному географічному регіоні. Період обробки такого запиту, як правило, складає 6 тижнів.

2. Подання заяви про визначення умов працевлаштування іноземця до Держдепартаменту Праці

Метою подання цієї заяви є закріплення обов’язку роботодавця платити заробітну плату, розмір якої є вищий за середню зарплату на ринку праці, надавати для іноземця ті ж самі пільги або привілеї, які запропоновані для інших працівників, і гарантувати відсутність негативного ефекту на умови праці інших робітників при прийнятті на роботу іноземця. Період розгляду заяви про визначення умов працевлаштування іноземця зазвичай триває до 1 тижня.

3.  Подання клопотання про отримання робочої візи до USCIS

Для того, щоб найняти іноземного працівника, роботодавець має подати клопотання (Форму I-129) до USCIS. Як правило, процедура розгляду клопотання про надання або відмову у наданні робочої візи займає від 2-4 місяців.

Тривалість H1B робочої візи

Робоча віза спочатку видається на 3 роки. Потім вона може бути продовжена на 2 роки, а пізніше – ще на 1 рік. Таким чином, максимальний строк перебування іноземця на робочій візі складає  6 років.

Обмежена кількість видання H1B робочих віз

Максимальна кількість робочих віз, яка надається кожний поточний рік, складає лише 65 тисяч віз. З них, 6 тисяч 800 віз зарезервовані для Чілі та Сингапуру у рамках угод про вільну торгівлю між цими країнами і США. Інші 20 тисяч робочих віз доступні лише для тих, хто отримав диплом магістра або вищу ступінь з американського університету. Досвід показує, що квота на робочі візи вичерпується менш ніж через 7 днів, починаючи з дати, коли USCIS починає приймати клопотання.

Коли мені слід розпочати процедуру подачі документів на отримання робочої візи?

USCIS починає приймати клопотання про надання робочих віз 1 квітня кожного року. Для того, щоб підвищити шансотримання робочої візи для працівника, роботодавець повинен почати працювати із імміграційним адвокатом задовго до 1 квітня. Якщо вам не вдасться подати документи до 1 квітня цього року, вам доведеться чекати наступного року для того, щоб розпочати процес подачі клопотання на отримання робочої візи для кваліфікованого іноземця.
 
Якщо ви помітили помилку чи неточність, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

 

Умови використання матеріалів сайту

Використання матеріалів можливе лише за умови активного гіперпосилання на UaModna ( див. Правила* ). Для генерації коду посилання натисніть на кнопку

Думки, позиції, уподобання та заклики, опубліковані на нашому сайті, є власністю авторів і можуть не співпадати з поглядами редакції uamodna.com

Миколай, якого ви не знали
Уже вночі ти будеш копирсатися під подушкою у пошуках подарунків від Миколая. А чи знаєш, як це свято відзначали наші предки? Зможеш похвалитися знанням легенд про Чудотворця? Тобі відома його історія? Ні? Тоді мерщій читати статтю, аби не отримати різки замість солодощів!
Читати більше